Напередодні журналісти поспілкувалися з його організаторами і учасниками.
Хобарт Ерл:
- Мені задають запитання про доцільність цієї благодійної акції. Зараз тут у нас, слава Богу, усе більш-менш у порядку, але зовсім поряд дуже-дуже сумна картина. Я задумуюсь над тим, що сьогодні в Донецьк Опера залишився дуже маленький оркестровий колектив, і навіть диригувати останніми спектаклями було проблематично. Нещодавно у сховище театру попала ракета і знищила усі декорації, у тому числі «Летючого голландця» – досить дорогих, які одесити й мешканці інших міст України мали можливість бачити (минулоріч під час відзначення 200-річчя Р. Вагнера. – В.К.). Директор театру, бідняга, намагався якось врятувати справу, але серце його не витримало... Він пішов із життя кілька тижнів тому. І це лише один штрих. (15 листопада у Донецьку відбудеться концерт, присвячений пам’яті Василя Рябенького – В.К.)
Я обдумував, як провести подібний концерт, і найкращий, на мою думку, варіант – запросити видатних українських виконавців, що є носіями різних голосів. Тут присутня одеситка Олена Вишневська (мецо-сопрано). Після учорашньої репетиції з іншими телеканалами в ефір виходив бас Ігор Царьков із Дніпропетровська, який на даний момент навчається в Одесі. Чекаємо на Тетяну Анісімову з Києва (сопрано), і трьох тенорів зі Львова (Тарас Глова, Василь Понайда, Роман Трохимчук). Репертуар різноманітний: це й арія Кривоноса з опери Данькевича «Богдан Хмельницький», і молитва Андрія з опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», й українські народні пісні, а ще романс «День ли царит» Чайковського та багато італійської музики. До речі, у творах Верді, як раннього, так і пізнього періодів, надзвичайно сильний патріотичний момент.
Олена Вишневська:
- Свою патріотичну позицію я проявляю достатньо активно, але «диванно», через мережу Facebook. Надзвичайно щаслива, що Хобі запросив мене взяти участь у цій акції. Ми не повинні бути байдужими. Сьогодні у нас усе мирно, щасливо, спокійно, і слава Богу, що так, але як тільки вмикаємо телевізор чи Інтернет, то серце просто болить! Не хочу, щоб подібна ситуація продовжувалася, хочу миру. Щаслива, що буду працювати з оркестром. Зрештою, це наша робота. Дуже люблю симфонічний оркестр, а ще зал – вони ніби тримають тебе. Це відчуття яке важко передати словами! Це ще один плюс до моєї громадянської позиції, коли отримуєш задоволення від роботи в професійному плані.
Про організаційний бік справи йшлося у розмові з генеральним директором НОФО Іваном Косяченком:
- Ми налагодили зв’язки з кількома місцевими організаціями, які опікуються долею постраждалих на сході. Це громадські об’єднання «Світле майбутнє України» і «Рада громадської безпеки». Вони конкретно займаються шпиталями, де перебувають наші поранені. Безпосередньо ми також зв’язалися з шпиталем прикордонників, з яким давно співпрацюємо. Оркестр вже давав для них благодійний концерт. На кожен свій виступ у філармонії ми запрошуємо близько 15-20 осіб з тих, хто спроможний прийти. Ми не єдині в Україні, хто сьогодні надає подібну допомогу постраждалим у зоні бойових дій. На жаль, як бюджетна організація, ми можемо використовувати лише власні засоби. Але важлива навіть моральна підтримка. Ми вдячні тим одеситам, які підтримали акцію, зокрема, нашому давньому другу Володимиру Левчуку (ГО «Берег Овідія»), а також Володимиру Філіпчуку (голові Одеської обласної Ради миру).
Стержнем програми концерту, академічного за репертуаром, патріотичного за змістом стала італійська та українська, переважно, романтична музика – презентантів культури двох країн, які у різний період своєї драматичної історії виборювали державність. Перше відділення концерту відкрила бравурна, піднесена й вишукана інструментальна музика Верді – увертюра до опери «Набукко»; у другому хвилю захвату у слухачів викликала героїчно-фольклорна за характером славнозвісна увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка. Ліричний момент привнесли у програму «Роздуми» із опери Массне «Таїс» та «Інтермецо» з опери «Сільська честь» Масканьї з її чудовою скрипковою домінантою. Цікаво знати, що дружиною Массне була одеситка, видатна співачка, донька художника Миколи Кузнецова Марія Кузнецова-Бенуа.
Концерт безпрецедентний щодо кількості задіяних вокалістів. З особливим захопленням публіка приймала арію Сантуцці з опери «Сільська честь» Масканьї та романс Чайковського «День ли царит» у виконанні артистичної Олени Вишневської, яка виявила велику силу свого драматичного обдарування. Вкотре порадував потужним басом Ігор Царьков. Цього співака одесити відкрили для себе під час цьогорічного «Рахманінського» фестивалю. У цей вечір він відзначився в аріях Еболі й дона Сільви, а також окутаної таємничістю арії «при свічках» Захарії з опери Верді «Набукко». З глибоким почуттям Царьков виконав арію Кривоноса «Не розповів нічого». Друге відділення концерту стало простором душі для Тетяни Анісімової, яка покорила земляків своєю емоційністю та соковитим сопрано. Незабутнє враження залишила у її виконанні арія Аїди з однойменної опери Верді. Із захватом присутні вітали знамениті українські народні пісні та романси – «Дивлюсь я на небо» та «Чорнії брови, карії очі» у виконанні вищезгадуваного львівського тріо. Окремо хотів би відзначити Василя Понайду, який запам’ятався в романсі Леанрдо «Nopuedeser» із сарсуели «Господиня портової таверни» Пабло Соросабаля, відомого ще як автора траурної баскої кантати «Gernika».
Під час концерту в фойє філармонії відбулася благодійна виставкова акція одеських митців на підтримку поранених у зоні АТО. У той вечір бажаючі мали можливість зробити пожертвування на нужди поранених, безпосередньо внісши кошти в розміщені у фойє скриньки. Вони будуть передані для шпиталю прикордонників в Одесі. Одночасно відбувся збір для дітей, постраждалих на сході, яку проводить ГО «Світле майбутнє України».
Володимир Кудлач