Про значення, яке має ця подія для культурного розвитку Одеси говорить наступний факт: в урочистостях з нагоди відкриття залу, які відбулися 21 грудня, взяли участь благодійники, дипломати, співробітники музею. З вітальними словами до присутніх звернулися: голова Опікунської Ради музею, депутат облради Юрій Маслов; голова «Фонду Бумбураса», грек Пантелеймон Бумбурас; Генеральний консул Республіки Греція в Одесі Деніна Кукулопулу; представник МЗС в Одесі Костянтин Ржепішевський та ін. Пані Кукулопулу, зокрема, наголосила на значному внеску греків в поширенні середземноморської цивілізації в Причорномор’ї і розвитку Одеси, як торгівельного і культурного центру.
«Ми надзвичайно гордимося тим, що нині наша маленька колекція є в числі найбільш яскравих і репрезентативних колекцій античного мистецтва в нашій країні, – зазначив вище згадуваний Юрій Маслов. – Ми пишаємося гіпсовими зліпками, яким вже 150 років, і які свого часу професор Федір Струве, – засновник і директор Музею красних мистецтв Новоросійського університету, доставив до Одеси. Представлена також кераміка, яка ніколи раніше не була в постійній експозиції музею. Так сталося, що сьогоднішнє відкриття присвячене 10-річчю Опікунської Ради музею, яка сприяє розвитку високого мистецтва».
Зі слів вдячності розпочала свій виступ заступник директора з наукової роботи ОМЗСМ Ірина Глєбова: «Повірте, десять років, протягом яких був закритий відділ Античного мистецтва – це значний термін. Так, наші науковці вивчали колекцію, і сьогодні ви побачите плоди цих досліджень. Ми надзвичайно вдячні за підтримку члену Опікунської Ради, меценату пану Бумбурасу, Юрію Маслову – голові Опікунської Ради, усім, хто прийшов сьогодні розділити нашу радість. Відділ Античного мистецтва є базовим, адже античне мистецтво є основою класичного, – наголосила виступаюча. –.Уся хронологія і логіка побудови експозиції зала не можуть бути повними без ясного розуміння того, що з античним мистецтвом так чи інакше пов’язані найрізноманітніші напрямки, течії і стилі, які переосмислювали його форми: ренесанс, маньєризм, бароко, ампір. Експозиція відновлена повністю. Знову малюватимуть студенти і художники, діти з музейного клубу «Маленький Леонардо», читатимуться лекції з античного мистецтва».
Кожна велика справа вимагає людей компетентних і заповзятливих, здатних брати основний тягар на свої плечі, довести її до кінця, і на цій основі створити нові проекти. До таких належить Тетяна Бикадорова, завідувач відділу Античного мистецтва.
У своєму виступі старший науковий співробітник згаданого музею Володимир Островський віддав належне колегам:
«… Перш, ніж ми підемо у світлі зали, я не можу не згадати про трьох осіб, які, окрім усіх названих, так багато зробили для цієї справи. Це співробітники Одеського археологічного музею Володимир Щербов, Сергій Маєвський і світлої пам’яті Алік Мерзоєв (художник-реставратор. – В.К.). Вони ці зліпки пальчиками перебрали, вклали в них душу, адже за століття експонати вже потребували оновлення». Свій емоційний виступ мистецтвознавець закінчив наступними словами: «Це моя власна думка, але гадаю, якби не було такого завідувача відділу Античного мистецтва, як Тетяна Бикадорова, то в сферах не було б належного резонансу: вона прийшла і розпочала підіймати відділ, який ледь животів – і ось тоді з’явився спонсор… Віват, музей, відвіт, Античний відділ!»

Експонати
Потік перших відвідувачів неквапно попрямував у зали Античного мистецтва, стіни якого мають колір найбільш шанованого в старовину пурпуру: ось покровитель мистецтв, знаменитий Аполлон Бельведерський Леохара, Венера Мілоська Агесандра, твори Мирона, «Гермес з немовлям» Праксителя, бюст із групи «Лаокоон», голова гіганта з Пергамського вівтаря; роботи кола Фідія з фризу Парфенону, «Борці», «Боєць» Агасія Ефеського, бюст Перикла роботи Кресілая… Скульптури доповнюють рельєфи надгробків, вази Великої Греції – твори 4-2 ст. до н.е. Як було сказано, вперше представлена кераміка Аттики і Коринфу 6-1 ст. до н.е., мармуровий рельєф та римське скло 1-3 ст. н.е. Останнє – з приватних колекцій, передане з Ермітажу у 1949 році, а також одеської колекції родини Буковецьких. Для творів малих форм були виготовлені спеціальні скляні вітрини та обладнане штучне освітлення.

Сентенції
Зал Античного мистецтва був заснований 1924 року, коли постав ОМЗСМ. Об’єктивні та суб’єктивні причини, які за браком місця не станемо тут конкретизувати, унеможливили його тривале існування. Лише наприкінці 1960-х років зусиллями мистецтвознавця, на той час заступника директора з наукової роботи згаданого музею Василя Даниловича Власова (1923-2003) та його однодумців, Античний зал був відновлений (директором музею тоді був І.І. Козирод). Експозицію формувала скульптура і фрагменти горельєфів. Зал став улюбленим місцем малювання антиків для учнів Одеського художнього училища; якийсь час у середині 1990-х років тут проводилися заняття приватної Одеської міжнародної художньої академії імені Леонардо да Вінчі. Ім’я Василя Власова – широко освіченої, скромної, інтелігентної людини, педагога, колишнього фронтовика, нині майже забуте. Приходять нові люди працювати в музей, і, на превеликий жаль, не завжди віддають належне своїм попередникам.
Наскільки відомо, однією з серйозних проблем, яка ускладнювала раніше роботу цього залу – локально надмірна вологість, і поява у певні періоди року грибка на стінах. Наразі, не відомо, чи нині ця проблема вирішена – чи створена відповідна дренажна система.

Володимир КУДЛАЧ

Див. також: 

Кудлач В.А. Пробудження античності // Чорномор. новини. – 2017. – 30 груд. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-10454.html
Кудлач В.А. Аполлон в пурпурових тонах // День. – 2017. – 30 груд. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/ru/article/kultura/apollon-v-purpurnyh-tonah