Народився Федір Михайлович в українському селі Бандрів Нижньо-Устрицького району на Львівщині (нині територія Польщі). Навчався на художньо-графічному факультеті одеського педінституту у ті роки, коли недавно утворений факультет набирав силу, приваблював досвідчених педагогів-художників (закінчив 1973). Серед таких і його навчителі: Д. Беккер, С. Гамідзе, С. Голованов, М. Єременко, І. Логвін.
Працював художником-оформлювачем Одеського художньо-виробничого комбінату Худфонду (1975-2000), художником-декоратором в Одеській опері та театрі музкомедії. Входив до Спілки театральних діячів України (2008) та Національної спілки художників України (2010).
Виставка, що ініційована родиною і друзями художника, дозволяє оцінити його внесок у розвиток сучасного українського малярства. Експозиція включає близько п’ятдесяти творів. У плані жанру переважають натюрморти, представлено також окремі пейзажі живописця. Вони безпосередні щодо сприйняття натури, емоційні, невибагливі в плані композиції, виражають радість життя – це своєрідна ода природі. У них своя мелодія. Якщо далі вдаватися до метафор – це пісня у фарбах, кантилена українського степу.
У живописному плані роботи мистця колористично витончені, насичені, гармонійні, і є зразком оптимального узагальнення у форматі станкової реалістичної картини. На користь Кравчика-колориста свідчить і його уміння написати біле на білому – одна з найскладніших живописних задач, яка була під силу таким іменитим майстрам, як Огюст Ренуар, Поль Сезан, Олександр Головін, Олексій Шовкуненко, Микола Фешин та іншим. Камерні за своїм характером роботи Кравчика сповнені світла. Для досягнення його вібрації майстер уміло використовував зернисту фактуру полотна. Усе просто і мудро, без надмірних ефектів. В основі цієї живописної практики ґрунтовна школа, основана на пленері.
Хотілось би звернути увагу ще на одну якість, у першу чергу натюрмортів художника, їх «оркестровку»: у них колористичні плями організовані по принципу спадання – від акценту на першому плані до переходу у фон. Заднє тло – не доповнення, а органічна частина цілого. Творча робота починалася ще на етапі постановки.
У мистецтві так важливо виробити свою формулу, знайти ключ до розуміння світу, бути в творчості гранично щирим. Не можливо охопити неозоре, потрібно уміти себе обмежувати. Цю якість наглядно демонструє дана виставка. У заняттях живописом був сенс його життя. У майстерні живописця на мольберті залишилося незавершене полотно, натюрморт з жовтими, прощальними осінніми квітами. Він прагнув творити, поспішав до себе… Це прощальний привіт від митця.

Володимир КУДЛАЧ