В Одесі є вулиці Мала Арнаутська і Велика Арнаутська, що говорить про те, що їх заселяли вихідці із Греції, арнаути — енелізовані албанці православного віросповідання, які, за деякими даними, на початку ХХ ст. складали 20% населення Греції. Багато з них приїхали до Одеси з підконтрольних Османській імперії земель, рятуючись від ісламізації.
Нікос Енгонопулос походив із сім`ї арнаутів, які належали до древньої аристократії, т.з. фанаріотів. Можливо, ця обставина зіграла певну роль у осмисленні ним своєї місії в мистецтві. У цьому плані цікавість викликають переважно його поясні портрети, у яких оригінальним чином поєднані стилістика іконопису і футуристичні та сюрреалістичні підходи (портрет поета К. Кавафіса, автопортрет). Мистецтво Нікоса також дотичне до метафізичного, якому притаманна помітна депресивність. Воно, водночас, «ліве» й елітарне. Можливо, на вироблення художньої мови Енгонопулоса не в останню чергу вплинув всесвітньо відомий художник італійського походження Джорджо де Керіко, що жив в Греції (до речі, також належав до аристократії), з яким Нікос був особисто знайомий. Щодо тематики, то крім християнських мотивів у його творчості значне місце посідає звернення до елліністичної міфології.
Нікос Енгонопулос отримав прекрасну освіту спершу в Паризькому ліцеї, згодом закінчив Вищу школу красних мистецтв в Афінах. Працював художником-декоратором в театрах, займався проектуванням, розписами культових споруд, ілюструванням.
Як поет зазнав помітного впливу французьких символістів (Бодлер, Малларме) та авангардистів (Аполлінер); серед грецьких — автора національного гімну Греції, романтика Соломоса, модерніста Кавафіса та ін. Енгонопулос зробив значний внесок у розвиток новогрецької літератури. Серед найбільш відомих його творів збірка «Не відволікайте водія», а вершиною вважається твір з протестними настроями «Болівар: грецька поема», який був написаний у період німецької окупації в 1942–1943 роках (що викликало невдоволення німецької адміністрації, і поет мусив переховуватися). Планшети і книги, які представлені на виставці, дають можливість скласти уявлення і про цю сторону таланту Енгонопулоса.
Володимир КУДЛАЧ