В ознаменування цієї події співробітники Одеського художнього музею (ОХМ) організували виставку творів митця, яка розмістилася в «залі Айвазовського». На ній представлені як картини з постійної експозиції, так і з фонду музею, і охоплюють період 1845–1899 років. Чи не вперше за багато десятиліть ми маємо можливість ознайомитися з такою повномасштабною виставкою робіт цього майстра, адже на відміну від виставки, яка мала місце п’ять років тому, на цій представлена графіка Айвазовського. З чотирьох акварелей особливу увагу привертає парний, віртуозно виконаний автопортрет живописця з його дружиною Юлією Гревс. Нагадаємо загальновідомий факт: в ОХМ знаходиться третя по кількості колекція творів мариніста в Україні після збірок Феодосійської картинної галереї ім. І.К. Айвазовського та Київського національного музею російського мистецтва.

Ми схильні до статистики, хоча не кількісний показник є вирішальним для характеристики творчості митця. Це, швидше, важливо для дослідження, атрибуції, визначення оригіналу від підробки. «Під кінець свого життя в одному з інтерв’ю Айвазовський сказав, що написав близько 6 тисяч картин, — відзначив під час відкриття директор ОХМ Віталій Абрамов. — Я додав би, що відомо щонайменше ще 6 тисяч творів, авторство яких приписують цьому художнику, або вважають їх копіями. Це неймовірно, адже виходить, що у період 20 років творчої діяльності Айвазовський мав би щодня писати по одній картині (?!) Нині англійський дослідник з таким яскраво „британським“ прізвищем, як Іван Самарін, готує каталог-резоне, присвячений творчості Івана Айвазовського, задача якого — відділити оригінали від копій». Зазначимо, що ОХМ володіє лише аутентичними роботами І.К. Айвазовського.

Привітав присутніх також представник Фонду культурної спадщини Одеси Армен Петоян.

Повинен визнати, що відкриття ювілейної виставки Івана Айвазовського, як для такої події пройшло досить скромно. Організатори навіть приємно здивувалися такому масовому напливу публіки.

Віталій Абрамов також відзначив тих осіб, чиїй наполегливій роботі ми зобов’язані формуванню згаданої експозиції: це головний хранитель музею Людмила Єрьоміна та заступник директора з наукової роботи Сергій Сєдих. Незабаром ми станемо свідками виходу чергового випуску «Вісника Одеського художнього музею», який присвячений ювіляру.

Айвазовський і Одеса

Іменитий мариніст часто відвідував наше портове місто. Взагалі, Україна для нього була близькою: він вільно володів українською мовою, був особисто знайомий з Миколою Гоголем і Тарасом Шевченком. У творчості художника чимало сюжетних пейзажів з видами України («Український пейзаж», «Очерет на Дніпрі» та ін.) Відомо також, що під час урочистостей в Петербурзі він відтворював на скрипці мелодії українських бандуристів.

До народження Айвазовського в Феодосії, його батьки жили в Галичині поблизу Львова. Перші повідомлення в одеській періодиці про Гайвазовського (так на польський манер спершу його називали) датуються 1841 роком, а перша персональна виставка в Одесі мала місце у 1846 році. Іван Айвазовський належить до піонерів подібних імпрез, адже персональні виставки у ті часи на теренах Російської імперії були чимось нетиповим. Всього в Одесі відбулося 14 прижиттєвих персональних виставок мистця. 1894 року Іван Костянтинович став членом Товариства південноросійських художників. Цьому передувала його активна діяльність в Одеському товаристві красних мистецтв і Одеському товаристві історії і старожитностей (відповідно, 1865 і 1871). Про зв’язки Айвазовського з Одесою є ґрунтовна стаття Наталі Поліщук і Лариси Колесніченко під назвою, яка винесена у назву розділу даної статті.

Іван Айвазовський часто бував у будинку свого племінника, відомого архітектора Демосфена Мазірова, що знаходиться на вулиці Софіївській. Але, крім моря, найбільш притягальна сила Одеси крилася в його родинних стосунках: тут жила сімя Айвазовського — перша дружина Юлія Гревс і їх донечки, яких мама «вивезла на видання» з провінційної Феодосіїв. Один з онуків стане іменитим художником-пейзажистом — Михайло Латрі.

Одесі Айвазовський подарував одну з кращих робіт своєї «пушкініани» — «Пушкін на березі Чорного моря» (1897), у якій фігуру поета писав І.Ю. Рєпін. Іван Айвазовський був посереднім портретистом, у цьому жанрі, здається, йому завжди бракувало простору і світла. Форма у нього в’яла, психологічно образ слабо окреслений. Однак є одна робота з вписаною фігурою в пейзаж, якою автор пишався — «Пушкін в Гурзуфі», яку привласнив відомий одеський колекціонер О.М. Руссов. Серед творів, які часто виділяють екскурсоводи, слід назвати «Ніч на Чорному морі», яка написана в Одеській рисувальній школі. Вона свідчить про сильну художню пам’ять і уяву живописця — якість, яка так захоплювала в пору навчання в одеській гімназії М. Врубеля. Ось що писала газета «Одесские новости» від 1 листопада 1886 року — цитую в перекладі українською: «…Знаменитий маляр продемонстрував учора учням тутешньої рисувальної школи прийоми свого письма… Темою картини Іван Костянтинович вибрав свіже бачену при поїздці з Криму до Одеси місячну ніч на морі… Картина була написана від 1-ої години до 4-ої пополудні». Цей твір автор подарував закладу, в стінах якого він був створений. Благодійність мистця — це окрема тема. Фактично усі згадані вище виставки уславленого мариніста в Одесі носили благодійний характер. 8 травня 1900 року в Одеському літературно-артистичному товаристві відбувся вечір пам’яті Айвазовського, який супроводжувала виставка його творів із приватних колекцій.

Новинкою стала можливість читати додаткову інформацію про виставку завдяки Wi-Fi, входом через QR-код, шифр яких знаходиться поряд з картинами. Є пропозиція подібним чином представлять творчість кожного із представлених у постійній експозиції художників. Звичайно, це потребує додаткових навантажень.

Завершити статтю хотілось би витримкою з вище згадуваної статті Поліщук і Колесніченко: «І.К. Айвазовський залишається одним із найбільш затребуваних художників на світовому художньому ринку. На жаль, на даний час нам не відомий систематичний каталог-резюме робіт І.К. Айвазовського». П’ять років тому був виданий каталог творів знаменитого мариніста з зібрання ОХМ. Сподіваємося, що подальша робота у цьому напрямі буде продуктивною.

Володимир КУДЛАЧ

П.С. Дивна ситуація — всесвітньо відомий митець, гордість українського, російського і вірменського мистецтва, який в своїх творах прославив Одесу, був членом кількох місцевих товариств, займався благодійністю на користь міста, ще не удостоївся честі, щоб його ім’ям була названа одна з вулиць чи провулків Одеси. Лише в селищі Фонтанка поблизу Одеси (Лиманський р-н) є вулиця імені Айвазовського.