Маємо прецедент: 2 червня дві зали другого поверху радянського періоду «декомунізувала» експозиція графічних творів відомого українського митця і педагога, ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, президента Національної академії мистецтв України Андрія Чебикіна – «маестро бездоганних ліній і вогнистого контуру». Представлено близько 90 робіт мистця переважно останніх десяти років творчості. Принагідно відзначимо, що попередньо виставка побувала в Миколаєві, а наступна подібна імпреза відбудеться в м. Ізмаїлі. Серія виставок Андрія Чебикіна проводиться в знаменний для нашої культури рік – цьогоріч Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури відзначає 100 років від дня заснування.
Відомого художника-графіка привітав директор ОХМ Віталій Абрамов: «Андрій Чебикін, президент Академії мистецтв України, має велику честь і відповідальність нести еталони світової культури в сучасність. Академія є чи не єдиною художньо-освітньою установою, яка нині дотримується канону класичного мистецтва».
«Володимир Чебикін – не лише чудовий художник: він проявляє себе в різній іпостасі: це неймовірний педагог, ініціатор створення Майстерні вільної графіки, на базі якої виникла мистецька школа Чебикіна. В ній акумульовані його художній досвід і власне бачення світу, свіже й яскраве», – зазначила в своєму виступі представник ОДА Ярослава Різникова.
«В Одесі така велика кількість туристів, що приїхавши в наше місто, ви, фактично, демонструєте свою творчість усьому світу», – наголосила начальник департаменту культури і туризму міськради Тетяна Маркова.
Проведення виставки стало справою честі для ООО НСХУ, яка ініціювала й зробила усе можливе, щоб цей проект реалізувався на високому рівні.
«… Під час пленерів мені доводилося перебувати в групі з Андрієм Володимировичем – акцентував у своїй промові голова одеського відділення спілки художників Анатолій Горбенко. – Хочу відзначити, що з моїх спостережень, це надзвичайно скромний чоловік, нажаль... Великі митці ставляться до своєї творчості з честю й гідністю».
Натхненно, екзальтовано відгукнулася про творчість Чебикіна доктор мистецтвознавства Ольга Тарасенко: «Щоб на контрасті чорного й білого (біле уособлює безкінечність) лінія стала співучою, у художника має бути не лише тонка душевна організація, але й чудова техніка. Для осягнення виразної лінії потрібна велика робота над собою. Китайське мистецтво – тому приклад. Андрій Чебикін – особистість із обраних, пасіонарний, вогненний, і якщо творчий вектор визначений, то йому потрібно слідувати. Бажаю, щоб на цьому шляху в осягненні життя на просторі білого паперу Андрій писав свою біографію, тему життя й смерті, краси й потворності».
В мистецтві зіштовхуються різні світи. У плані теоретичному важливий акцент під час привітання зробив художник Сергій Савченко: «Виставка зачіпає важливе для України питання протистояння т.з. “contemporary art” і традиційного мислення – співставлення або заперечення, діалог або конфлікт. Є тема екзистенції, проявлення особистості, є жест. І друге, що не зачіпає зміст – це декларація естетики, зв'язок поколінь, простору, який за нами».
«Має бути таїна, має бути магія, тоді це мистецтво когось зачепить, – зазначив схвильований увагою одеситів Андрій Володимирович. – Сьогодні точиться дискусія, у т.ч. в плані термінологічному: що є насправді сучасним мистецтвом: на рівні теми, новітньої форми? Хотів би наголосити, що на традиції ґрунтуються найвищі ґатунки мистецтва. Пікассо виріс на традиції, і, по суті, авангард – це вже традиція».
Учень відомого художника-графіка Георгія Якутовича, Чебикін на академічній основі збагатив українську графіку творами з дивовижним відчуттям свободи, багатозначної недомовленості; незрівнянний в передачі форми музикальною, примхливою і одухотвореною лінією. Художник-артист, він вільно оперує різноманітними матеріалами, експериментуючи з різними техніками і стилями. Творчість Чебикіна – це симбіоз європейських, з часів античності до Бьордслея, Пікассо й Матісса, а також східних графічних традицій та народних, українських, що помітно в серії карпатських робіт митця. (Останнім часом одним з місць осідку Володимира Чебикіна є Мукачів). Його ню чуттєво-заворожуючі, витончені, а зображення чоловіків таять первозданну силу: їх витоки в архаїці.
Не раз у середовищі одеських художників доводилося чути, що українська графічна школа (як і прибалтійська), була і залишається найсильнішою на пострадянському просторі. На прикладі творчості Андрія Чебикіна у цьому зайвий раз переконуєшся.
Творчість позачасова: крім високої майстерності в цьому випадку вона несе хвилювання великого художника.
Володимир Кудлач
П.С. Володимир Чебикін активно сприяв поверненню статусу ОХУ ім. М. Грекова у часи його реорганізації чиновниками в 1990-ті роки (злиття з театрально-художнім). Про цей прикрий факт він нагадав під час відкриття виставки. Училище відстояли. Нещодавно автор цих рядків на прохання колишнього викладача й поборника повернення первісного статусу цього закладу Івана Івановича Козирода передав документи в Державний архів Одеської області, в яких відображений цей процес.