Ініціювала проект Одеська обласна організація НСХУ, яку підтримала НСХУ. Куратор проекту – очільник графічної секції Одеської обласної організації НСХУ Анатолій Кравченко.

Крім українських митців, у виставці також взяли участь окремі художники з Німеччини, Молдови та Китаю, що в перспективі дає шанс перетворити її на представницьку міжнародну. Досягнення у цьому виді малярства на українських теренах презентували понад сімдесят майстрів із вісімнадцяти міст нашої країни, а це близько 200 робіт.

Привітали учасників виставки в.о. голови Одеської облдержадміністрації Соломія Бобровська, заступник начальника управління з питань культури і мистецтв Одеської міськради Людмила Крижалко, голова Одеської обласної організації НСХУ Анатолій Горбенко, доктор мистецтвознавства Ольга Тарасенко, меценат Ірина Платонова, гість із Молдови художник Ігор Мосійчук, один із старійшин НСХУ, колишній директор ОМЗСМ Іван Козирод та інші.

Цей масштабний захід мав свою прелюдію – ряд інших суміжних проектів, організованих одеською художньою корпорацією: з 20 вересня по 2 жовтня мав місце пленер акварелі в Коблево (Миколаївська обл.), а 10 жовтня протягом місяця у приміщенні Одеської обласної організації НСХУ працювала обласна виставка акварелі.

Нагадаємо, що цьогоріч велика група українських акварелістів стала учасниками престижного акварельного пленеру в Італії, організованого славнозвісною фірмою Fabriano.

Вибір Одеси для організації виставки культурно і географічно вмотивовані. У своєму зверненні в статті до її каталогу директор Дирекції виставок НСХУ і співголова виставкому Ігор Волощук наголосив: «Ініціатива графічної секції Одеської обласної організації НСХУ акцентованого показу саме акварельних творів у цьому сенсі надзвичайно важлива і актуальна. Не випадково місцем проведення міжнародного та всеукраїнського заходу стала Одеса. Потужний художній потенціал одеситів, вміння організовувати і здійснювати найскладніші художні проекти переконують в тому, що ця виставка стане однією з найпомітніших подій 2016 року».

Інший промоутер проекту, голова Одеської обласної організації НСХУ Анатолій Горбенко так прокоментував подію: «Одеса акварельна і надзвичайно творчо активна. Наше місто вперше приймає місію міжнародної, всеукраїнської виставки акварелі. Подібне ставлення Національної спілки художників України, така довіра – це честь для нашого колективу, для Одеси. Спільно із секцією графіки здійснена велика робота, щоб відстояти право на проведення виставки такого ґатунку».

Перша всеукраїнська виставка акварелі в Одесі – подія знакова. Організатори вдалися до системного підходу – у перспективі виставка проводитиметься як бієнале. Як відзначив вище згадуваний Ігор Волощук, «пропозиція щодо подальших всеукраїнських акварельних вернісажів у форматі бієнале, на нашу думку, є доречною і перспективною. Ця виставка стане відтворенням реальної картини творчої практики більшості українських художників-акварелістів. Складовими цього є широке географічне представництво авторів і, як наслідок, – демонстрація різноманітних стилістичних манер, цікавого поєднання графічних прийомів, так чи інакше пов’язаних з технікою акварелі».

В силу різних обставин роботи одеситів переважають, і у цьому інтрига, адже у випадку, якщо бієнале буде пересувним, то ми зможемо побачити ширше доробок акварелістів, скажімо, Києва чи Львова.

Проведення виставки акварелі викликало й певну дискусію: чи варто включати в експозицію твори, які виконані у змішаній техніці? Думаю, що на це запитання відповіла багатовікова практика у цій царині. Достатньо згадати твори Валентина Сєрова, Костянтина Сомова, Миколи і Альберта Бенуа, Михайла Жука та інших мистців, які сполучали акварель із суміжними матеріалами, наприклад, гуашшю чи пастеллю. У мистецтві головне – досягти враження, створити образ і донести емоцію. Універсальність акварелі, в основі якої є елемент первородний – водень, у тому, що вона може сполучатися з іншими матеріалами. Звичайно, унікальність цієї техніки в її чистій основі при цьому лише вітаються.

Організатори виставки випустили також чудовий каталог, у якому представлена основна концепція виставки – показати в загальному плані еволюцію акварельного живопису в Одесі починаючи з ХІХ століття, та продемонструвати багатство індивідуальних підходів в акварелі різних живописних шкіл на сучасному етапі. Представлені твори Еміля Вільє де Ліль-Адана (1843-1889), Геннадія Ладиженського (1853-1916), Івана Сільвестровича-Давойни (1902-1963) та інших майстрів, які стали фундаторами одеської школи акварелістів.

Каталог також містить статті доктора мистецтвознавства Ольги Тарасенко, директора Одеського музею західного і східного мистецтва Ігоря Пороніка та автора цих рядків. У першій частині представлені твори класиків. На жаль, в експозиції цей принцип порушений. Хотілось би відзначити вишуканий дизайн каталогу - колективна робота (Олександр Карпушкін, Галина і анатолій Кравченки, Григорій Палатніков).

Як вже було відзначено, нам надзвичайно цікава участь у виставці двох представників Китаю (Лю Дзянь і Юйчунь Му) – батьківщини акварелі, а також акварелістів із Молдови (Ігор Мосійчук) і Німеччини (Герті Месснер). Якщо представник Молдови є вихованцем одеської школи, і цілком вписується у її концепцію, то решта контрастують із загалом.

Випуск каталогу (500 прим.) став можливим не в останню чергу завдяки фінансовій підтримці меценатів, зокрема одеського підприємця Ірини Платонової. Інформаційну підтримку забезпечили газета «Чорноморські новини» та Південноукраїнський медіа-холдинг.

Проект вселяє надію. Звертаю увагу на одну цікаву обставину, яка, швидше, має символічне значення. Як вже було сказано, експозиція виставки розгорнута на чотирьох виставкових майданчиках Одеси: від початку вулиці Пушкінської до Воронцовського палацу, і далі по бульвару Мистецтв рукою подати до виставкового залу спілки художників та Художнього музею на вулиці Софіївській. Таким чином у плані маємо підкову, а це обнадійливий знак.

Володимир КУДЛАЧ

Фото Степана Алекяна

Інші матеріали цієї теми:

Акварельна осінь Одеси  http://odnb.odessa.ua/blogs/kherson/66