У церемонії відкриття взяли участь представники міського самоврядування, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Греції в Україні Пападопулос Василіс, голова Одеської міської общини греків ім. Г.Г. Маразлі Василий Сімвуліді, серед яких голова Одеської філії «Грецького фонду культури Софроніс Парадісопулос, власник будівельної компанії «Гефест» Пантеліс Бумбурас, інші почесні гості. Допомога Бумбураса стала вирішальною для реалізації цього проекту. На постаменті пам’ятника викарбуване ім’я сучасного філантропа. Скульптуру на благодійній основі створив підприємець і скульптор з П’ятигорська Ілля Іліаді. (Відомий також тим, що звів в Росії вже не один пам’ятник колишнім імператорам). Цей виріб простояв майже сім років, поки не прописався на Грецькій площі. Не стану говорити про його художні якості. Думаю, що Едуардс, який свого часу не схвально відгукувався про відомий пам’ятник О.С. Пушкіну на Приморському бульварі, не сприйняв би цього бюсту, як його не сприйняли багато хто серед одеситів, у тому числі з-за невдалого архітектурного рішення – пам’ятник непропорційно малий для площі, а громіздка будівля ТЦ «Афіна» його подавляє. Чому таке рішення прийняла історико-топономічна комісія, а міськвиконком схвалив – доводиться лише догадуватися.

Первісно бюст планувалося спорудити перед фасадом Музею морського флоту (колишній Англійський клуб). На цьому в наш час наполягала грецька громада. Однак ні до революції, ні тим більше в радянський період спорудити пам’ятник не вдалося. Прах Маразлі, який покоївся в Свято-Троїцькій грецькій церкві більшовики викинули геть. Потрібний був відтинок у 109 років, щоб зусиллями грецької громади і меценатів цей задум був таки реалізований на 25 році незалежності України.

І так, Одеса отримала ще один монумент на честь Г.Г. Маразлі. Нагадаю, що у 2004 році на протилежному боці цієї площі Григорію Маразлі вже був йому встановлений пам’ятник за авторства скульптора Олександра Князіка. Його за чотири роки демонтували. Це викликало протести серед греків. Справа за клопотанням Посла Греції в Україні вирішувалася на рівні Президента України. Монумент перенесли на вулицю Маразліївську, в район парка ім. Т.Г. Шевченка, де він стоїть і понині. Таким чином Одеса отримала два пам’ятника будівничому міста.

Після десятиліть забуття належне Григорію Маразлі почали віддавати лише в 1990-ті роки. Тоді, завдяки дослідженням співробітників Одеської національної наукової бібліотеки та інших науковців міста з’явилося ряд видань про Г.Г. Маразлі, а також були встановлені меморіальні дошки на його честь. Постійну експозицію Одеського художнього музею, будівлю якого для міста викупив багатий грек, доповнив із запасників парадний портрет мецената пензля Івана Карцова. До відкриття музею у «зимовому саду» палацу на початку 1890-х років знаходилася майстерня вище згадуваного скульптора Б.В. Едуардса і художника М.Д. Кузнєцова. Коли з-за хвороби у 1885 році Маразлі залишив державні справи, саме Борис Вільямович виготовив бронзову кришку для альбому, що були урочисто піднесені цьому громадському діячеві.

Встановлення бюсту Григорію Маразлі на Грецькій площі поставило крапку в тривалому протистоянні міської влади, історико-топономічної комісії і грецької громади Одещини, яка нині нараховує більше 1500 членів.

У планах громади спорудження в Одесі загальноосвітньої школи площею 4 тис. кв. м. Про це повідомив під час відкриття згадуваний власник будівельної компанії Бумбурас. Її планується звести до 2021 року, коли Греція відзначатиме 200 річницю початку національно-визвольної війни проти турок, і вона носитиме ім’я знаменитого співвітчизника.

Володимир КУДЛАЧ

Фото автора

Див. також:

Кудлач В.А. Маразлі повернувся на Грецьку // Чорномор. новини. – 2016. – 8 верес.