На початку липня ми стали свідками справді непересічної події в сфері культури: вперше цілісною тематичною групою на виставці, яка відкрилася в Одеському художньому музеї, представлені відреставровані впродовж останніх сорока років твори із фонду ОХМ — загалом 53 експонати (24 ікони та 29 картин). Це, звичайно, далеко не повна збірка робіт із музейної колекції, які повернені до життя, до глядача в означений період. Якась частина включена в постійно діючу експозицію. Зокрема, портрет Євстафія Пальменбаха авторства Дмитра Левицького, пейзажі «Ранок у Криму біля Гурзуфських скель» та «Хмаринка», відповідно, пензля Івана Айвазовського та Архипа Куїнджі (художник-реставратор Серафим Чаркін), а також широковідомий портрет Івана Буніна, виконаний Євгеном Буковецьким. Здійснена ця масштабна і кропітка робота фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України (ННДРЦУ), а саме його філіалами в Одесі, Львові і столичними спеціалістами.

На церемонії відкриття з вітальним словом до присутніх звернулися представник Одеської облдержадміністрації Ярослава Різникова, генеральний директор ННДРЦУ Світлана Стрельникова, директор Одеської філії цього центру Інна Русіна. Були також присутні головний хранитель Одеського художнього музею Людмила Єрьоміна і заступник директора з наукової роботи ОХМ Сергій Сєдих. Їх представив директор закладу Віталій Абрамов.

Твори, які потребували реставрації, різними шляхами і в різний час надійшли до ОХМ, переважно з приватних колекцій через Одеський музейний фонд. Деякі картини та ікони були повернені з Румунії (куди потрапили під час Другої світової війни) або ж у наш час були виявлені транспортною прокуратурою чи управлінням внутріш-ніх справ при спробі контрабандного вивезення за кордон. Інше джерело — дарунки колекціонерів, як-от пейзаж Володимира Баранова-Россіне «Ранок», подарований музею Ц. Емським-Могилевським (художник-реставратор Микола Прокопенко). Є картини, передані музею на зорі його існування Одеським товариством красних мистецтв. Серед них — унікальна своєю біографією «Мадонна» (1866) авторства художника з польським корінням Ромуальда Хойнацького, яка стала першою картиною колекції новозаснованого Музею красних мистецтв (1865).

Експозиція не відрізняється цілісністю і логічністю (окрім іконописної частини) з точки зору хронології чи напрямків і шкіл. Вона побудована, швидше, за принципом візуальної рівноваги. Якщо систематизувати виставлені станкові роботи, то можна виділити академічний період, «передвижницький», українського пленеризму, Товариства південноросійських художників та модернізму. До першої групи належать твори, виконані вихованцями Петербурзької академії мистецтв та деяких європейських шкіл: І. Айвазовського, О. Боголюбова, Ф. Бондаровської, С. Єгорнова, А. Неймана, Я. Суходольського, Р. Хойнацького, П. Шамшина, П. Юрковича та ін. Другу групу складають жанрові полотна К. Трутовського та М. Пимоненка. Серед маловідомих митців — майстер історичних творів П. Янченко («Історичний сюжет часів Б. Хмельницького», 1891). У дусі передвижників — два жанрових полотна М. Свєрчкова, що раніше належали колекціонеру О.Русову. Помітна частина відреставрованих картин експозиції належить одеській школі. Тут портрети і пейзажі Т. Дворникова, М. Кузнецова, П. Нілуса. Інші живописні школи презентовані поодинокими роботами таких майстрів, як В. Котляр, В. Баранов-Россіне, О. Русаков та ін.

Іконописний ряд виставлених творів хронологічно охоплює період кінця XVII—ХІХ ст. і дає уявлення про особливості української народної ікони та ікон, виконаних у російських іконописних майстернях.

Реставрації передувала значна науково-дослідницька робота: атрибуція творів, опис і фото стану до й після реставрації, ентомологічне обстеження та реставраційні заходи, біографії авторів. Важливо, що в анотаціях вказані також імена реставраторів. Ця інформація подається поряд з картинами. У розширеному вигляді вона міститься також у каталозі, випущеному з нагоди виставки співробітниками музею під назвою «В лабіринті часу» (автори-упорядники Л. Єрьоміна та О. Жулицька, автор вступної статті — Л. Єрьоміна). Це стало можливим завдяки сприянню управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА, а також підтримці БФ «Маніфест миру» та «Друзі музею».

Як видно з названих імен авторів відреставрованих творів, багато з них маловідомі, а далеко не всі роботи мають повну атрибуцію, тож на мистецтвознавців ще чекає новий, тривалий і захоплюючий виток науково-пошукової роботи.

Володимир КУДЛАЧ

Див. також.: Кудлач В.А. У лабіринті часу // Чорномор. новини. - 2016. - 16 липня. - Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-7837.html