Так, свого часу «жереб кинуто», і настав час у пору зрілості оглянутися на зроблене, щоб, вдихнувши на повні груди, в новій якості, далі слідувати шляхом мистецтва, яке стало їх долею. Рубікон перейдено.

Вихованці Одеського художнього училища ім. М. Грекова і Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (Львів) ще в юності визначили свій життєвий вектор, і обрали непередбачувано-романтичний шлях художника – творця, який усіма фібрами своєї душі відкликається на чуттєве багатство природи.

У творах митців, де переважають пейзажі й натюрморти, буяє колористичне багатство українського півдня, постає хвилююча суворість Карпат та стримана ніжність природи північних земель України. Тут і вихід на нові географічні рубежі: від ландшафтів Норвегії й ведут німецьких міст до мрійливих краєвидів Мадріна, Ерзеруму і міських мотивів Стамбулу (Туреччина).

Творчість Кравченків відома не лише в Україні. Достатньо згадати спільні виставки в Німеччині (1996), галереї «Алкет» (Стамбул, Туреччина, 2009), Будинку художника на Кримському Валу (Москва, РФ, 2013), в Українському культурному центрі (Бат Ям, Ізраїль, 2013), Міжнародному мистецькому центрі (Сіте, Франція, 2014), де Галина Борисівна виступила зі звітною виставкою.

Анатолій Кравченко – автор витончених акварелей, організатор всеукраїнських і міжнародних пленерів, особа колоритна й харизматична – «сідоволосий і добродушний богатир». Його дружина Галина Кравченко (Захарова) – також аквареліст, творець чудових флористичних, бароково-бравурних натюрмортів, дизайнер, ідейний натхненник і співорганізатор багатьох спільних родинних і спілчанських художніх проектів. Їх син Андрій і донька Ольга теж обрали мистецьку стезю, і періодично виступають с батьками у виставковому тандемі. Підростає найменша донечка Вікторія, чиє призвання ще має виявити час. Коли я дивлюся на їх роботи, у мене відчуття, ще це «шостий день» буття, але виставка повертає до реальності – це свято, День сьомий.

Представлені твори чарують багатством колористичних нюансів, дивують ледь вловимими контрастами і надихають своєю світлоносністю. В них небо й земля органічно поєднані – це метаморфози стихій, які урівноважені набутою гармонією світла, тепла, вологи і тверді. Це й язичницьке буйство матерії, вияви її нестримної вітальності, ніжної чуттєвості, урівноважені християнською рефлексією.

Нещодавно відбулася персональна виставка подружжя в салоні-магазині спілки на вулиці Катеринінській під символічною назвою «Альфа і омега», де був представлений останній доробок натюрмортів Галини, серія робіт Анатолія, що відтворюють знакові місця культових християнських споруд в Україні і за її межами, а також їх ескізи монументальних розписів для каплиці Всіх Святих в Шабо (2013-2016). Дався взнаки досвід, набутий під час роботи dмонументальних майстернях НСХУ.

Викликає повагу послідовна громадянська позиція Кравченків, які ініціювали серію благодійних виставок на підтримку українських воїнів в зоні бойових дій на Донбасі. Вони мали місце в Муніципальній галереї Одеси, Одеському обласному центрі української культури, в холі Одеської державної обласної філармонії під час концертів Національного одеського філармонійного оркестру та в Центральному військовому клінічному шпиталі департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України м. Одеси.

Дана виставка охоплює творчість авторів переважно останніх двох десятиліть. Це свого роду легка ретроспектива. У подальшому планується ще кількох виставок, зокрема в Музеї гетьманства на Подолі («будинок Мазепи», Київ) та Білгород-Дністровську. В останньому проекті переважатимуть пленерні роботі, виконані в околицях райцентру, а також в Шабо й Одесі.

Володимир КУДЛАЧ

Інші публікації:

Кудлач В.А. Світлоносність тандему Кравченків [до 35-річчя спільної творчої діяльності] // Чорномор. новини. – 2016. – 18 лют. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-7032.html