Роботи мисткині приваблюють, перш за все, оригінальністю щодо інтерпретації сюжетів, сміливістю техніки. У них органічно поєднані графіка, література, фотомистецтво, графічний дизайн. Для того, щоб створити щось якісно нове, важливо вміти себе обмежувати, звертатися лише до тієї техніки, яка відповідає твоєму темпераменту, способу мислення; до тих тем, що тебе надихають і спонукають творчо висловитися. Альона взяла співзвучний її внутрішньому світу псевдонім «Расвєтна». Це слово викликає позитивні асоціації: у ньому приховано почуття надії, сподівання і бажання добра. Ця деталь не випадкова і пов’язана з її улюбленою епохою – «серебряным веком» в російській поезії, для якого характерні глибока поетичність, меланхолійність, мила нашому серцю чуттєвість та символізм мислення. Альона Расвєтна надихається також творчістю реаліста Івана Буніна, футуриста Володимира Маяковського, представника «суворого стилю» Володимира Висоцького, універсальним світом Тараса Шевченка. Це світи пов’язані між собою невидимими нитками і мають потужну гравітацію. Кафка любив поезію Ахматової, Цвєтаєва їй присвячувала вірші, платонічні почуття пов’язували Ахматову і Блока, якого Маяковський називав "передвісником поезії майбутнього". Шевченка обожнювала російська демократична інтелігенція.

Дуалізм Кафки 

Дипломна робота Альони – випускниці Одеського художнього училища 2012 року, – це серія робіт у поєднанні колажу і традиційної графіки, що присвячена творчості австрійського і чеського письменника Францу Кафці. Тоді вона вперше заявила про себе голосно як талановитий художник і креативна особа. Наступного року Альона продемонструвала згадану серію повністю в Одеському художньому музеї, присвятивши її 130-річчю письменника.

Техніка колажу, що широко застосовувалася кубістами, а також такими майстрами, як Курт Швітерс, Сергій Параджанов – помітно-публіцистична, породжена великою кількістю друкованої продукції. Колажі Альони Расвєтної – це гра в просторі, що перетікає через контрастні форми, різнорідні плями, фактури і тексти. Створення серійних робіт дозволяє широко охопити творчість і біографію письменників, однак вимагає від митця ерудиції та інтелекту. Ось як прокоментувала своє захоплення Кафкою автор творів: «Франц Кафка глибокий, містичний, контрастний, що, зазначу, добре передається мовою графіки. Це людина, що жила подвійним життям: удень він був одним, а ввечері зовсім іншим – це біла і чорна галка («кафка» з чеської – «галка»). Символічне зображення цього птаха стало своєрідним лейтмотивом даної серії, яка складається із більш, ніж сорока колажів. Експозиція у цілому створює певний настрій, вона співзвучна трагічному світу Кафки, його філософії екзистенціалізму з переважаючими почуттями тривоги, печалі, туги, невизначеності. Проекти Альони Расвєтної синкретичні, в яких певну роль відіграє відео, а твори автора також чергуються з фотографіями і документальними сюжетами. Відеоряд супроводжується музикою. Маємо визнати, що музика підібрана з великим розумінням і смаком, завжди змістовна і дозволяє краще відчути атмосферу, у якій жив і творив її герой. Так, відеоряд про Кафку супроводжує чудовий жіночий вокаліз, що навіює світлу печаль і мимовільні думки про конечність людського буття.

Запашна троянда

Під час навчання в художньому училищі Альона Дацьо активно виставлялася, брала участь в конкурсах. Однак, як вже було сказано, по-справжньому на її творчість звернули увагу журналісти і мистецтвознавці у рік закінчення закладу. Як художник, Альона надзвичайно стрімко увійшла в мистецтво. Того ж року в Одеському літературному музеї відбулася її персональна виставка, присвячена 120-річчю Марини Цвєтаєвої, і тоді ж мав місце інший масштабний проект під час літературних вечорів у Домі Перуцького. Крім представлених живописних полотен, він об’єднав три графічні серії, що приурочені творчості Івана Буніна, Олександра Блока і Марини Цвєтаєвої. Данина ювілярам, як свідоцтво підвищеної уваги громадськості до видатних діячів культури, взагалі характерна для цього митця.

Того ж, 2012 року відзначалося 125-річчя Анни Ахматової. На одному із найбільш престижних музейних майданчиків міста – Одеському літ музеї, Альона Расвєтна презентувала виставку своїх нових творів під назвою «Портрети-А».

Альона Дацьо-Расвєтна – художник-романтик, що шукає піднесене, схиляється перед красою і величчю природи. Вона обожнює світанки і захід сонця, готова нескінченно милуватися переливами кольорів і примхливими брижами на водній поверхні, але особливу ніжність у неї викликають найбільш уразливі й дивовижні творіння природи, чия краса швидкоплинна – квіти.

У серії колажів, що присвячена Анні Ахматовій, мисткиня поетично обіграє портрети свого кумира, вплітаючи у композицію троянди, і підсилюючи тим самим жіночність її образу. Троянда була домінуючою квіткою у пізній ліриці Ахматової. Мені здається, що поет особливо близька Дацьо: через її образ вона висловлює щось своє особисте, сокровенне, але не голосно, а оберігаючи таїну. Розкішна і запашна квітка, що розкривається і жадає життя… Не випадково останнім часом у неї з’явилася серія дуже зворушливих фотоавтопортретів з флористичними мотивами.

«Профіль Анни Ахматової! Він настільки потужний, виразний! Він говорить нам, що це особистість, яку потрібно поважати, любити і поклонятися їх. Як художник, я присвятила Ахматовій ряд своїх робіт, які свідчать про її красу, шарм і велич», – прокоментувала свій новий проект Дацьо-Расвєтна. Анна Ахматова для неї душа споріднена, і зразок для наслідування – талановита, чудова жінка, сповнена гідності, що прожила довге, складне, і, разом з тим, яскраве життя.

Пієтет до Шевченка

Насамкінець хочу зупинитися на ще одному знаковому проекті, який явив нам іншу, чудову грань особистості цього митця – її полікультурність. Мова про серію більш, ніж сорока робіт, виконаних за мотивами творів Тараса Шевченка у любій Альоні техніці колажу в поєднанні з комп’ютерною графікою. Виставка, присвячена 200-річчю від дня народження поета і художника, відкрилася в «Рік Тараса Шевченка в Україні» в 2014 році в Одеській національній науковій бібліотеці. Вибагливий автор представила лише тринадцять робіт цієї серії. Число символічне. У віковому сенсі – це переломний момент у житті самого Шевченка («Мені тринадцятий минало…»); це Месія і апостоли (настільною книгою Шевченка була Біблія); це й вираження повноти буття й вихід на нові рубежі.

Ключовий момент серії асоціативний: зображення двохсотлітнього дуба, у кронах якого спрагла духовності душа мудреця набуває сили й спокою. Вдалими є окремі образно-графічні знахідки творів цієї серії, наприклад, портрет Тараса із накладанням силуету поета на вбогу хатину його дитинства із всевидящими вікнами-зіницями. Паспорту також імітує структуру дуба. Це надзвичайно вдале образне рішення. Відомо, що Шевченко після повернення із заслання мріяв побудувати на березі Дніпра будинок із дуба, і навіть з цією метою закупив ліс. Твори витримані в умбристій гаммі, що викликає в пам’яті відомі роботи Тараса Шевченка, виконані в техніці сепії.

Чутливо-ніжний образ печальної Катерини – відомий персонаж однойменної поеми і картини Шевченка. В інтерпретації нашої сучасниці образ героїні, що трактований Шевченком реалістично, виростає до символу чистоти й непорочності. Альона Расвєтна подає її фігуру фрагментарно, зосередивши увагу лише на обличчі, вплітаючи у волосся дівчини (що йде в «нікуди») лілії та різнорідні білі квіти, які посилюють рефлекси. Катерина асоціюється із ніжною квіткою, що ніби осипається на вітрі…

Можна надалі заглиблюватися в багатоманітний світ образів, які натхненно знаходить в культурі минулого Альона Дацьо-Расвєтна. Це вічна тема життя і смерті, людського права на свободу й щастя. Окремої уваги заслуговує серійний ряд про Цвєтаєву, Маяковського і Блока.

Гуманістичне посилання художника в минуле надзвичайно важливе для наступності поколінь. Таким чином, цей пласт культури стає актуалізованим минулим і частиною теперішнього.

Владимир КУДЛАЧ

На фото:

Твори Альони Расвєтної з її особистого архіву. 

Elegant New York. Русскоязычная версия статьи