У презентації взяли участь народний художник України, голова Одеської обласної організації НСХУ Анатолій Горбенко і заступник голови, заслужений художник України Сергій Савченко.

Каталог включає як експонати виставки, так і матеріали конференції – «Т.Шевченко: життя і творчість. Т.Шевченко та сучасний контекст», що робить його більш змістовним і всеохоплюючим. За задумом модератора виставки і промоутера цього видання Сергія Савченка, він доповнений світлинами згаданої події, а також віршами і графікою Тараса Шевченка із альбому його подорожей Україною у 1843-1845 роках. Значна частина представлених творів рідко відтворювалася, що підвищує цінність каталогу. Подібна вставка, на мою думку, певним чином компенсує не достатню заангажованість частини заявлених учасників ювілейної виставки, власне, духом Шевченка. У більшості випадків – це пленерні роботи, які не вписуються в якесь ідеологічне чи культурологічне кліше. Хоча, якщо порозмислити, то на теренах Російської імперії першим пленеристом був саме Тарас Шевченко, який вийшов на той самий шлях, що й «барбізонці», а згодом імпресіоністи в Франції. Згадаймо його картину «На пасіці» (1843). За деякими даними, тут зображено винахідника першого рамкового вулика в Європі Петра Прокоповича, уродженця Чернігівщини.

Окремо хотів би відзначити роботи тих, кого особа й творчість Шевченка надихали: Бориса Бєлова («Портрет Т.Г. Шевченка»), Василя Гончарова («Портрет»), Віктора Гоманюка («Портрет Тараса Шевченка»), Олени Дацьо («Катерино, серце моє»), Ларису Дем`янишину («Катерина»), Олександра Зайцева («Думи мої, думи мої…»), Миколу Потужного («Катерина»), Альберто Павлюка («Люблю Україну, Тарасе Григоровичу!»), Анатолія Сінішина («Ми»). Окремим блоком представлені роботи, що створені на фольклорній основі. Серед них твори Людмили Богайчук, Анжели Голодецької, Святослава Горбенка, Сергія Зайця, Володимира Кабаченка, Сергія Кириченка, Світлани Крижевської, Тетяни Маслової, Олега Недошитка, Зої Пасічної, Миколи Прокопенка, Галини Резніченко. Серед відтворених робіт також пам’ятник Тарасу Шевченку за авторства Миколи Худолія в місті Теплодарі (Одеська обл., 2014) – один із небагатьох монументів, що з’явилися на Одещині на честь Шевченка у ювілейний рік. У ньому реалістична трактовка голови поета вдало поєднана з помірно стилізованою фігурою. (Можна згадати ще пам’ятник Кобзареві, встановленого в Южному на території НВО ім. В.Чорновола. Автор львів’янин Антон Лубий).

Але повернімося до презентації. Без перебільшення, представлення каталогу широкій публіці перетворилося в своєрідну маніфестацію одеської інтелігенції своєї вірності українському генієві, слідуванні його заповітам. Про патріотичне піднесення організаторів свідчив і банер із образом Тараса Шевченка, який прикрасив сцену. На ньому образ поета вимальовується із пазлів, мозаїка яких передає фото Хрещатика під час революції Гідності. Цей витвір привіз із Майдану одеський художник Олександр Циркун.

Яскраві виступи багатьох учасників проекту, перш за все науковців, які брали участь у минулорічній конференції, зайве тому підтвердження. Нагадаю, серед авторів статей, включених до каталогу, відомі історики, філологи, культурологи, етнологи й поети: Тетяна Ананченко, Оксана В`язовська-Шупта, Тарас Гончарук, Михайло Гнатюк (м. Львів), Олекса Губський, В’ячеслав Кушнір, Оксана Мейзерська (Київ), Олександр Музичко та інші. Усі вони були нагороджені Почесними грамотами ООО НСХУ. Серед інших відзначених, Олекса Губський, Роман Кракалія,Тарас Максим`юк, Юрій Работін, Олекса Різників, Ганна Рудик, Дмитро Шупта.

Щодо каталогу, то хочу відзначити надзвичайно вдалий, модерністський дизайн видання. Його обкладинка – це витвір мистецтва. У ній поєднані символічні, ментально визначені для українців кольори: чорний, червоний, синій, жовтий та білий. В інтерпретації автора Сергія Савченка тут трагедійна тема боротьби відступає перед світлим началом – своєрідний код нації.

Під час презентації подією в події стало нагородження дипломами учасників Всеукраїнського конкурсу на кращий твір в галузі малярства й літератури, яке організував Український фонд культури. Одесити показали себе достойно. Дипломи переможцям вручив заступник голови Одеського відділення Фонду, відомий колекціонер Тарас Максим`юк. Серед лауреатів юні художники і поети: Анастасія Тупікова, Валерія Калініна (вихованці Ольги Французової); студент філфаку ОНУ ім. І.І.Мечникова Антон Дранніков та уродженець Луганщини Олександр Тарасенко (Маріїнська гімназія, учень Лариси Сторожук ). Конкурсантам, що подають великі надії, був вручений диплом за підписом самого Бориса Олійника. Прочитаний Олександром Тарасенком вірш «Пам’ятник Шевченку» був не просто схвально, але з піднесенням сприйнятий аудиторією. Тарас Максим`юк у черговий раз закликав громадськість підтримати його намагання створити в Одесі на основі власної  колекції україніки музей «Тарасів дім».

Володимир КУДЛАЧ 

Фото Григорія Вовка

P.S.

Спогади про Шевченка.

«… Шевченко был в полном одушевлении; против него, на противоположном конце стола стоял, не сводя глаз с поэта, с бокалом в руке господин почтенных лет, по происхождению — немец, по вероисповеданию — протестант. «Оце — батько! Ей-богу, хлопци, батько! будь здоров, батьку», – высоко поднимая бокал, провозгласил немец, и затем мы все называли его «батьком». (А. Козачковский,Из воспоминаний о Т. Г. Шевченко, – «Киевский телеграф», 1875, № 25.)