Серед учасників: Анна Массініса, Катерина Сава, Ігор Сава, Габріель Маццара, Массіміліано Локко, Роберто Занґареллі (усі Італія), Зіфрід Йордан (Німеччина), Наталя Студенкова (Словаччина).
Це перший подібний вернісаж маститих акварелістів у такому складі в Україні (куратори Анатолій і Галина Кравченки). Кількарічні контакти наших спілчан з представниками фірми «Fabriano», участь в італійських виставках знайшли втілення у подібному паритетному проекті.
Презентована виставка є першою у серії виставок, які передують масштабному проекту – бієнале «Море акварелі». Вже третя бієнале відбудеться восени 2020 року. Нагадаю, цей міжнародний проект стартував у 2016 році. Про його популярність і перспективність говорить хоч би той факт, що поступово коло учасників проекту розширюється, у тому числі його зарубіжне представництво. Базовим майданчиком цього заходу є Одеський музей західного і східного мистецтва.
Що собою являють задіяні митці, а найперше їхні твори, які сформували досить камерну експозицію у «чорному залі» музею? Не претендуючи на повноту характеристики, зазначимо, що названі акварелісти не просто високотехнічні, але й віртуозні та артистичні у своєму творчому самовираженні. Італійська група, яка домінує на виставці, складається, переважно, з членів оргкомітету проекту «Фабріано в акварелі» (Fabriano in Acquarello), завдяки якому його фундатори (куратор Анна Массініса) культивують високий професіоналізм. Якщо ми звикли, що у жанровому плані в акварелі переважають пейзаж і натюрморт, то згадана мисткиня – одна з небагатьох, хто у своїй творчості звертається до фігуративу, вирішуючи композиції у дусі поп-арт. На цій виставці представлена її серія портретів видатних митців минулого і сучасного, вирішених у графічній манері письма: Леонардо да Вінчі, Тулуз Лотрек та інші. Вони виконані з фото, але в авторській інтерпретації. Персонажі ніби розглядаються через призму часу і кожному з них притаманна певна, переважно стримана своя кольорова тональність. «Ми професіонали, що імпровізують, проектують, творчо експериментують, компонують і критично ставляться до творчості», – зазначила Анна у своєму передньому слові до каталогу виставки «Fabriano in Acquarello», яка мала місце цього року.
Катерина Сава надає перевагу квітковим мотивам. Її твори написані емоційно, до чого спонукає сама техніка акварелі. Квіти передані на нейтральному, але сповненому світла барвистому тлі. Самі роботи колористично насичені й ефектні. Серед улюблених квітів авторки троянди і ромашки. Мотиви робіт інтимні, композиційно букети розміщуються компактно, що викликає у пам’яті флористичну рокальну вишивку. По більшій стороні акварелі не перевищують півметра. Власне, цей поширений формат фірми Fabriano уподобали й інші автори – учасники виставки.
Для Габріеля Маццара характерне прагнення до узагальнення, відмова від деталей, навіть космічний погляд на краєвид, у якому домінують земля, силует сучасного міста і небо. На пам’ять приходить вислів: «Що таке мистецтво? Це коли усе зайве відкидається». Урбаністичні композиції Габріеля носять споглядальний характер, вони символістичні, і, особисто у мене, певним чином воскрешають у пам’яті твори Чюрльоніса. Можливо, це суб`єктивно. А може автора надихав його співвітчизник, філософ-утопіст Томмазо Кампанелла з його "Містом Сонця"? 
Ігор Сава – ще один чільний учасник цьогорічної імпрези, розвиває в акварельній техніці традицію ведути – зображення міського пейзажу з його багатою класичною архітектурою, затишними вуличками італійських міст, наповнених життям. У цих роботах етюдного характеру автор висловлюється сповна, тому вони сприймаються як завершені твори. Художник любується силуетами ренесансних і барокових соборів з їх величавими куполами, переливами мокрого асфальту і вібрацією поверхні ріки у променях вечірнього чи ранкового світла, уміло при цьому оркеструючи кольорові і тональні плями композиції. Ігор свого часу віддав належне і такому популярному стилю, як сецесія. Це своєрідні ремінісценції на творчість Альфреда Мухи (Натхнення).
Дуже близький щодо мотивів і манери письма до Сави Массіміліано Локко. Інколи останній обмежується гризаллю, але при цьому забувається, що маєш з справу з градаціями одного кольору, наскільки переконлива робота. Вже напередодні відкриття виставки поступлять роботи Зіфріда Йордана і Наталі Студенкової. Гість з Словаччини, на відміну від італійських колег, планує особисто прибути на відкриття. Вона не побоялася того факту, що в Україні йде війна: західні ЗМІ, особливо італійські, створили не дуже привабливий образ України, перебільшуючи географію військового конфлікту.

Твори Студенкової мажорні, піднесені. В її виді Венеції є щось карнавальне, розкуте - тональність картини формує колір. Мисткиня балансує на грані пленеру і декоративності. Зазначимо, що усі представлені твори будуть подаровані господарям – Одеському музею західного і східного мистецтва.  
Логічним продовженням цього проекту стане персональна виставка її куратора Анатолія Кравченка, яка пройде в той самий день в новозаснованій галереї "Андеграунд", що в Будинку художника на розі вулиць Велика Арнаутська і Лятошинського. Помітний ряд в експозиції займають акварельні мініатюри з видами Риму. На відкритті виставки «Від моря до моря: АКВАРЕЛЬ» очікується присутність почесних гостей з Києва – представників Національної академії мистецтв України, запрошено також керівництво Національної спілки художників України.
Щодо перспектив. Участь провідних італійських акварелістів у виставці «Від моря до моря: АКВАРЕЛЬ» дає можливість налагодити тісніші контакти з українцями, і, зокрема, з Одеським музеєм західного і східного мистецтва. Наступного року двосторонні контакти реалізуються виставкою творів з Італійського музею всесвітньої акварелі (Фабріано). На сьогодні відомий ще один подібний центр розвитку акварелі – це Мехіко (Мексика).

Володимир КУДЛАЧ

На фото твори Анни Массініси, Катерини Сава, Габріеля Маццари, Ігоря Сави, Массіміліано Локко , Роберто Зангареллі та Наталії Студенкової

Про цю подію читайте також на сторінках газети "Чорноморські новини" та "Вечерняя Одесса"