У трьох залах представлені різні за стилістикою і колористичними рішення твори, які дають уявлення про пошуки і творчу еволюцію митця. Це лише частина того великого творчого набутку, який автор хотів представити на суд публіки.

Привітати майстра прийшли друзі, колеги, поціновувачі мистецтва. Згадалося висловлювання одного київського мистецтвознавця на іншому не менш велелюдному вернісажі у цьому музеї, яка була в захопленні від солідарності і активності одеської інтелігенції під час проведення мистецьких акцій.

Нагадаємо, що не так давно Анатолій Олександрович провів персональну виставку у своєму рідному місті Чорноморську, почесним громадянином якого є. Жити в мистецтві – це виконувати певну моральну, естетичну місію, про що йшлося в промовах під час відкриття.

Ольга Тарасенко, доктор мистецтвознавства: «Чому в Одесі пейзаж є найбільш розповсюдженим жанром? На те є багато причин, але акцентую увагу саме на творчості Горбенка – це пошук цілісності, поєднання з Єдиним, що втілене у природі; це момент істини, досягнення результату, який дає свободу володіння матеріалом, здатність зосередитися...

У Анатолія Горбенка чудовий тембр голосу, і він може проявлятися у різних напрямах, як у кольорі, так і звуці. І хоча в цих пейзажах, за рідким винятком, відсутнє безпосереднє зображення людини, її присутність має місце через одухотворення природи. Вітальна енергія, яка відчувається в роботах художника, робить їх затребуваними, викликає добрі почуття...»

Тетяна Маркова, начальник департаменту культури і туризму Одеського міськвиконкому: «Хотіла би відзначити надзвичайну різносторонність і скромність Анатолія Олександровича, його відданість організації, яку він очолює. На скільки пам’ятаю, не було жодного звернення від нього в департамент, яке б стосувалося безпосередньо його персони. Це приємно. Рідкісна якість людини у наш непростий час». Маркова також закликала митців до активної участі у програмі міськради «Культурна столиця».

Ярослава Різникова, заступник начальника управління, начальник відділу культури, мистецтв, національностей та релігій Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОДА: «Велика увага до особи ювіляра, свідками якої ми нині є, говорить на користь того, що він достойно пройшов свій життєвий шлях, і дай Боже, щоб ми ще багато років зустрічалися на його днях народженнях! Картини пана Анатолія переважно реалістичні, у них виражене його ставлення до природи, людей, до світу взагалі. Дякуємо йому за багаторічну участь у різноманітних мистецьких проектах, ініційованих нашою адміністрацією».

Сергій Гриневецький, голова Одеської обласної держадміністрації 1998-2005 рр., народний депутат України 3-го, 6-го, 7-го скликань: «Організувати роботу творчого колективу – це не лише талант, це й відповідальність, сміливість, велике терпіння. Що таке сімдесят пять для творчої людини? Деякі всесвітньо відомі твори створювалися майстрами і у 90! Хто такий художник? Я часто роблю порівняння з композиторами: у природі всього лише сім нот, і акорди – кольори різні. Але якщо ми точно знаємо, що сім нот, то фарби набагато різноманітніші. Це те, що закладено в душі людини. Чому переважає пейзаж? Це філософія нашого краю, те, що ми пропагуємо.

Ближче я розпочав працювати з Анатолієм Олександровичем, коли він очолив журі «Рожевий бульдозер». Робота з молоддю – це надзвичайно витончена, філігранна робота! Я побачив не лише прекрасного організатора, але й видатного педагога».

Ювіляра також привітали представники депутатського корпусу, народний артист України Микола Свидюк, голови одеської журналістської організації Юрій Работін, спілки архітекторів Василь Мироненко.

Сергій Савченко, заслужений художник України: «…Нинішній час демонструє нам два основних вектори, що визначають магістральні моделі репрезентацій візуального мистецтва.

Одна з них – активно прогресуючий арт-ринок, з його вибором пріоритетів, як, певною мірою, і його споживчий інтерес до визначення цінності мистецтва, у тому числі й у колекціонуванні… 

Ринок в стихії пошуку лідера для формування стереотипів попиту, в цьому процесі готовий нівелювати любу іншу, щодо його пріоритетів – індивідуальність.

То ж Спілка художників в епоху боротьби ринку за монополію на експертизу творчості закономірно опинилась перед потребою постати патроном кожного художника, як особистості, якого б масштабу творчості він не був.

Спілка художників у своєму оновленому образі, після років репресивного застою, стала тією організацією, що здатна надати прихисток беззаборонній творчості.

Ці реалії часу підсилюють роль голови спілки художників, як того генератора, що активізує динаміку творчих процесів, як в середині організації, так і наповнює актуальність творчого діалогу з широким арт–простором, стимулом для широкого кола художників в сенсі їх активної участі у цих процесах.

Протягом останнього десятиліття постать Анатолія Горбенка грала головну роль у модернізації як виставкових залів спілки, так і активізації входження художників у різні виставкові проекти в Одесі, у тому числі і в більший арт-простір.

Висловлюю велике сподівання на подальший успішний та результативний характер діяльності Анатолія Горбенка, що націлена на розвиток ООО НСХУ, та забезпечує її органічне входження в майбутнє, яке вже проголошує свої пріоритети нам – сучасникам...»

Схвильований виступ-подяка Анатолія Горбенка:

«Якби мені сказали, що я коли-небудь очолю Одеську обласну організацію НСХУ, я би в це не повірив. Відчуваю себе гордим і щасливим, що Одеса мене прийняла в своє лоно, що я знайшов себе тут, зустрів прекрасних людей на своєму життєвому, творчому шляху, які на сьогодні надають мені наснаги, позитиву. Це ви, мої творці, мої художники, мої соратники, мої друзі! Я усе роблю так, щоб кожна потенційно творча особистість вливалася в лави нашої завжди відкритої організації, яку Київ, наряду з Харковом, ставить багатьом у приклад».

Володимир КУДЛАЧ

Про цю подію читайте також у суботньому випуску газети "Чорноморські новини" за 23 березня 2019 - "Вітальна енергія Анатолія Горбенка"