Цей проект також привертає увагу до, власне, самого будинку Буковецького, який на початку ХХ ст. був одним із центрів культурного життя Одеси (тут організовувалися знамениті «четверги» і «недільники»), а його сучасний стан у сенсі збереження є окремою дражливою темою.
Виставка розміщена в прихожій центрального входу будиноку Євгена Буковецького і верхнього прилеглого приміщення. Вона витримана стилістично у дусі домінуючого наприкінці ХІХ ст. стилі еклектики і вражає своєю ошатністю. Вже з порогу парадної вам відкривається експозиція, яку формують твори К. Костанді, П. Нілуса, Г. Ладиженского, О. Стіліануді, В. Заузе, Ю. Бершадського, В. Синицького та їх послідовників: В. Цимпакова, М. Купіна, О. Курінного, М. Шелюто, К. Ломикіна, М. Божія та ін. Справжнім відкриттям стали акварелі відомого одеського архітектора Юрія Мілетійовича Дмитренка (чиї будинки у стилі неоренесансну є окрасою історичної частини Одеси).
Про виставку і будинок Буковецького детально повідала відвідувачам куратор виставки, дослідник творчості Товариства південноросійських художників Лінда Стоянова, яка є представником відомої художньої династії Ґавдзинських (на День Конституції України її мати Олена Ґавдзинська отримала звання «Заслужений художник України»). Твори її діда, Альбіна Ґавдзинського, які вже стали хрестоматійними, також представлені в цій експозиції. Вони вражають свіжістю та імпресіоністичною витонченістю колориту.
Таке враження, що ми потрапили в музей-квіртиру, що і підтвердила розповідь нашого гіда: «Первісно ці приміщення придбала сім’я Медведських, Олена і Владислав, які в кількох належних їм кімнатах організували власну фотостудію. Коли подружжя дізналося, що це колишній будинок Євгена Буковецького, і тут бував письменник Іван Бунін (меморіальна дошка письменнику встановлена на прилеглому, раніше збудованому будинку), вони занурилися в історію, і, зрештою, вирішили організувати в цих приміщеннях по суті музей».
У вітринах і на стінах розміщені прижиттєві фотографії Буковецького і його оточення, а також літературні твори О. Федорова, П. Нілуса та інших літераторів і публіцистів, які відтворюють атмосферу художнього життя Одеси тієї доби.
Диву даєшся, скільки ентузіазму в господарів квартири, скільки художнього смаку і непідробного бажання реконструювати історію; скільки витрачено енергії і засобів, щоб наблизити епоху, в якій і наступні покоління, сповнені романтичних устремлінь, черпають натхнення! Інтер’єри відтворювалися протягом року, меблі купувалися на Староконному ринку, а також замовлялися в Західній Європі. Використовувалися спогади сучасників, зокрема, дружини І. Буніна Віри Муромцевої-Буніної, тогочасні фотографії з інтер’єрами будинку, а також картини Буковецького, Нілуса та інших митців, які передавали атмосферу і обстановку будинку початку ХХ ст. Там були розкішні панно, безповоротно втрачені. Збереглися й окремі елементи інтер’єрів, наприклад, різьблені дерев’яні перила сходів у вікторіанському стилі (англійський стиль історизму). У якому неприглядному стані були приміщення у цій частині будинку, можна судити по іншим на сьогодні занедбаним кімнатам: гнилий, місцями вибитий паркет, фрагменти перил, пошкоджені ліхтарі скляної стелі і дірявий дах, що викликає велику проблему під час дощів. Намагаючись ознайомитися з цими залишками бувшої пишноти, ми ризикуєте потрапити на нових-старих господарів з їх сердитими зауваженнями «Что вы здесь делаете? Это частная собственность!». Гнітючий вид цієї частини «частной собственности» дозволяє краще оцінити зроблене ентузіастами-господарями парадної Буковецьких.
З нагоди виставки виданий повнокольоровий каталог зі вступними статтями Лінди Стоянової і В’ячеслава Медведського, які містять багато цікавих подробиць з біографії вищезгаданих мистців та історії будинку. Примірник видання було подаровано відділу мистецтв Одеської національної наукової бібліотеки. 

Володимир КУДЛАЧ

Див. також: Кудлач В.А. Південна палітра // Чорномор. новини. - 2018. - 5 липня. - Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/21966/a-11303.html