Дума про Тараса Шевченка

«Дума про Тараса Шевченка» є цінною пам’яткою української поетичної спадщини доби національного відродження. Твір, написаний у формі народної думи, відтворює узагальнений життєвий і символічний образ Тараса Шевченка як кобзаря-пророка. У тексті розгортається наратив від історичного минулого України до поневолення українських земель і страждань народу під царською владою.

Постать Шевченка постає як голос правди, який викриває соціальну й національну несправедливість. Мотиви неволі, переслідування та заслання поета інтерпретуються як символ утисків усього українського народу. Водночас дума містить заклики до національного пробудження, єдності та боротьби за визволення України й завершується виразним ідейно насиченим підсумком – утвердженням соборності українських земель і необхідності творення власної держави.

Видання, здійснене в Одесі 1917 р. видавництвом «Воля й доля» Віталія Боровика, має вагоме історико-культурне та книгознавче значення як зразок національно зорієнтованої популярної літератури періоду Української революції 1917–1921 рр., спрямованої на формування історичної пам’яті та політичної свідомості через героїзацію постаті Тараса Шевченка.

Для перегляду даного документа, будь ласка, авторизуйтесь або зареєструйтесь