ПРЕЗЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРОЄКТУ УКРАЇНИ І ГРЕЦІЇ


3 вересня Одеська національна наукова бібліотека та Одеська філія Грецького фонду культури у головному читальному залі бібліотеки презентували спільний проєкт «Одеські хронописи: свідки історії на шпальтах грецькомовної періодики початку ХХ століття». Захід відбувався під час святкування Дня міста Одеси та з нагоди 200-річчя національно-визвольної революції грецького народу, що відзначається в 2021 році на міждержавному рівні.

У рамках проєкту було оцифровано понад 2 700 сторінок одеських грецькомовних газет – найбільш значущого історичного документального масиву інформації про життя греків в Одесі на початку ХХ ст. («Космос» (1906–1916), «Фос» («Світло», 1909–1911), «Еллінікос Астир» («Грецька зірка», 1913–1916), «Іліос» («Геліос», тобто «Сонце», 1916–1917) і «Анагеннісіс» («Відродження», 1917), раніше малодоступних через особливий режим зберігання. Значна частина видань не має аналогів у фондах інших бібліотек України та за її межами і надзвичайно цінна для дослідників.

Оцифровані видання представлено в окремій колекції цифрової бібліотеки «Скарби України» на сайті ОННБ, яка в режимі 24/7 дає можливість задовольняти культурні, освітні, інформаційні, науково-дослідні та інші потреби читачів України та зарубіжжя.

На презентацію завітали представники обласної та міської влади, дипломатичного корпусу і грецьких національно-культурних товариств, науковці, краєзнавці, викладачі, студентська молодь, користувачі та друзі бібліотеки. Ведуча заходу – народна артистка України Діана Мала.

ПРИСУТНІХ ПРИВІТАЛИ:

Генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки,
заслужений працівник культури України
Ірина БІРЮКОВА:

– Наш спільний проєкт є подарунком до Дня народження міста Одеси. Сьогодні ми презентуємо результат кропіткої праці бібліотекарів за підтримки філії Грецького фонду культури в Одесі, під час якої було вивчено, ретельно опрацьовано та оцифровано близько трьох тисяч сторінок рідкісних періодичних видань початку ХХ століття, виданих грецькою мовою в Одесі. Унікальність цих видань полягає в тому, що їх нема в інших книгозбірнях та музейних зібганнях світу. Тепер цей неймовірний спадок буде доступний усім дослідникам Одеси, кожен охочий зможе побачити історію міста початку ХХ століття очима грецької громади.

Директор департаменту культури та туризму Одеської міської ради Тетяна МАРКОВА відзначила вагомий внесок грецької громади у розвиток міста:

– Видатний діяч Одеси, міський голова Григорій Маразлі дав чудовий поштовх для розвитку культури, зокрема власним коштом збудував Першу міську народну читальню, в якій нині розташована бібліотека ім. Івана Франка. Як все в багатомовній Одесі поєдналось – Маразлі, бібліотека Франка! «Одеські хронописи» – прекрасна ідея нашої бібліотеки, підтримана філією Грецького фонду культури в Одесі, адже цього року Греція відзначає 200-річний ювілей початку національно-визвольної війни 1821–1829 років.

Заступник директора Департаменту – начальник управління культури,
національностей та релігій
Ярослава РІЗНИКОВА:

– Греки в Одесі були однією з найчисельніших національностей починаючи від взяття Хаджибея і до початку 1820-х років. Історія Одеси зберігає прізвища багатьох грецьких сімей, які були меценатами, юристами, дипломатами, торговцями: Маврокордато, Севастопуло, Родоканакі, Петрококіно, Папудова та інші. Знаємо ми про них саме тому, що існують архіви та бібліотеки, де зберігається спадок грецької культури. Сьогодні ми досягли прекрасного синергійного результату – є вільний доступ до цієї інформації, тобто 24/7 кожен може зайти на сайт, побачити, почитати. Ми говоримо не лише про історію, але й про сьогодення. Перша організація греків була утворена в Одесі 1987 року і діє досі, разом з низкою інших грецьких організацій. Наша міська й обласна влада роблять усе від них залежне, щоб підтримати цю діяльність, щоб видавалися книги й періодика грецькою. Вірю, що перед нами відкривається шлях до нових проєктів і нових звершень.

Представник Міністерства закордонних справ України в Одесі Сергій ОРЛОВ:

– Вітаю з відкриттям чудової виставки і з відкриттям доступу до фондів храму знань і світла, яким є Одеська національна наукова бібліотека. Здійснена велика робота, це не лише культурна дипломатія, це – народна дипломатія. Вона є основою та опорою для офіційних дипломатій. Величезна подяка ОННБ і Грецькому фонду культури за те, що вони доклали зусиль і зробили таку велику справу – розповіли про спільну спадщину двох народів. Ця спільна спадщина є підґрунтям для подальшого розвитку відносин між нашими країнами та народами.

Декан факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, кандидат історичних наук,
доцент
Віктор ГЛЄБОВ:

– З часу заснування нашого факультету, 1994 року, коли ми розробляли концепцію підготовки дипломатів і спеціалістів з міжнародних відносин, було вирішено, що частина наших студентів вивчатиме грецьку мову. Це очевидно, адже без знання Греції та грецької мови не можна підготувати якісного фахівця країн Чорноморсько-Середземноморського регіону. А сьогодні наші студенти, які володіють грецькою, отримали доступ до історичних джерел і зможуть використовувати їх при написанні своїх наукових праць.

Директор філії Грецького фонду культури в Одесі пан Софроніс ПАРАДІСОПУЛОС:

– Я радий, по-перше, тому що наш черговий спільний проєкт з Одеською національною науковою бібліотекою завершився успішно. Вельми вдячний за це пані директорці та всім причетним співробітникам бібліотеки. Я радий, по-друге, що це відбувається у рамках двох свят – 30-річчя відновлення Незалежності України та 200-річчя початку національно-визвольної війни 1821–1829 років у Греції. По-третє, радію тому, що всі дослідники, які вивчають історію Одеси та тутешньої грецької діаспори, отримали доступ до джерел.

З газет, збережених у колекції, дізнаємося про політичні погляди одеських греків, їхні вподобання, повсякденне міське життя та побут. Тут висвітлюються події не лише одеські, але й усього грецького світу.

Багато років тому зателефонував мені директор Інституту Балканістики в Салоніках професор Папулідіс, який вивчав діяльність Маразлі. Попросив пошукати в Одесі одну книгу, видану колись в Греції, якої її не було в жодній бібліотеці країни. Я прийшов до вашої бібліотеки – а в її фондах ця книга зберігається. І не лише цієї книги нема в Греції, багатьох книг немає, особливо тих, що були видані в Одесі. Їх не існує в грецьких бібліотеках, а тут вони є.

Можливості онлайн-перегляду оцифрованого масиву газет презентувала заступник генерального директора з наукової роботи ОННБ Ліна АРЮПІНА.

Доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Одеського
національного університету імені І.І. Мечникова
Олег ДЬОМІН:

– Ми присутні на надзвичайно важливій події. Вона дотична до багатьох сфер життя нашого міста, нашої країни – до наукової та культурної сфер. Представлені роботи охоплюють надзвичайно важливі питання історії міста, країни, міжнародні. Пласт інформації, що міститься у грецьких газетах, досі був відсутній в історичному просторі Одеси. І ось нарешті наукова спільнота Одеси, України, Греції та Європи загалом отримує доступ до всіх цих джерел.

Краєзнавець, історик, автор книг, голова громадського об’єднання «Греки Одеси» Єлизавета КУЗЬМІНСЬКА-ПОЛІХРОНІДІ:

– Грецькі газети почали друкуватися лише після 1906 року, бо в царській Росії діяла дуже сувора цензура, яка не дозволяла грекам видавати газети рідною мовою. Одеса стала першою серед усіх інших общин греків – першою випустила газету «Космос», яка виходила до Першої світової. Я займалася грецькими газетами в Понтійському просторі, зокрема в Батумі та Сухумі, періодика там не збереглася так, як в Одесі, вціліли хіба що фрагменти, деякі архіви зникли цілком. Коли наші люди їхали до Греції, вони везли з собою газети, – це був феномен, їм це було важливо! А Одеса – виняток, адже тут все збереглося! Чим нам дорогі ці замітки? На відміну від книги, яка пишеться тривалий час, в газеті присутнє перше враження. Ці газети випускалися за кошт приватних осіб, їх фінансове становище часто було на грані, газети випускались на не якісному папері, їх не просто було зберегти. Наша улюблена одеська бібліотека це зробила. Великий їй уклін за блискуче виконану роботу!

Завідувач відділу мистецтв ОННБ, заслужений працівник культури України
Тетяна ЩУРОВА:

– Однією з видатних постатей в історії нашого міста є Григорій Григорович Маразлі – грек за національністю та одесит за народженням. Освічений громадський діяч, легендарний міський голова, щирий благодійник – він все життя присвятив служінню Одесі. 2003 року засновано Почесну відзнаку Одеського міського голови імені Григорія Маразлі. Нагорода вручається за вагомий внесок у розвиток Одеси в економічній, науково-технічній, соціально-культурній сфері, активну громадську, благодійну діяльність та меценатство. Григорій Маразлі відіграв значну роль і в історії Одеської національної наукової бібліотеки.

На завершення зустрічі Аглая Поліхроніді – заслужений діяч мистецтв України, солістка Одеської філармонії, виконала пісню в пам'ять великого грецького композитора Мікіса Теодоракіса, автора всесвітньо відомої мелодії «Сіртакі», одного із символів сучасної Греції, який помер напередодні, 2 вересня 2021 року, у віці 96 років.

МАТЕРІАЛИ У ЗМІ:

Створено: 06.09.2021
Оновлено: 09.09.2021
Переглядів: 312




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.