Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Серпень
3 серпня
  • 95 років від дня народження Леоніда Сергійовича Братченка (1923-2004), художника театру, сценографа, члена Національної спілки художників України (1960), народного художника України (1976), заслуженого діяча мистецтв України (1967), лауреата премії Міністерства культури УРСР (1979).

    Народився в Одесі. Закінчив Харківський художній інститут. Оформив вистави в театрах Харкова, Полтави, Одеси та ін.: балети – «Баядерка» Л. Мінкуса, «Лілея» К. Данькевича (обидва – 1958) та ін.; опери – «Бал-маскарад» Дж. Верді (1964), «Євгеній Онєгін» (1980), «Чародійка» (1974), «Пікова дама» (1979) П. Чайковського та ін.

  • 70 років від дня народження Валерія Васильовича Трохліба (1948), поета, члена Національної спілки письменників України (1985).

    Працював у редакціях одеських газет «Знамя коммунизма» та «Комсомольська іскра». Був молодшим редактором та редактором республіканського книжкового видавництва «Маяк». Світ побачили дві його поетичні збірки «Голубі покоси» (1975), «Зімкнулися кроки» (1981) та «Притча про любов» (2003).

5 серпня
  • 125 років від дня народження Віри Василівни Холодної (1893-1919), зірки російського німого кіно.

    Уславилася в фільмах: «Пісня тріумфуючого кохання» (1915), «Міражі» (1915), «Життя за життя» (1916), «Забудь про камін, в ньому згасли вогні» (1917) та багатьох ін. Приїхала до Одеси у квітні 1918 р. у складі кіноекспедиції кіноательє Д. Харитонова. Знімалася на фірмі «Мирограф», виступала з естрадними номерами. В одеський період знялася у фільмах «Женщина, которая изобрела любов», «Последнее танго» та ін.

    2003 р. на вул. Преображенській, на місці знесеного флігеля, біля будинку Попудова, де жила і померла кіноакторка, їй встановлено пам’ятник.

6 серпня
  • 155 років від дня народження Владислава Адольфовича Ротерта (1863-1916), ботаніка, анатома, фізіолога рослин.

    Народився у Вільно (нині Вільнюс, Литва), в сім’ї директора Ризького комерційного банку. По закінченні ризької класичної гімназії (1880) вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Дерптського (нині Тартуського) університету, вчився під керівництвом професора Е. Руссова. За роботу «До анатомії листя орхідей» одержав диплом кандидата ботаніки (1884). Був удостоєний золотої медалі Дерптського університету за роботу «Порівняльно-анатомічне дослідження про відмінності в первинній будові стебла та кореневищ трав’янистих насінних рослин разом із деякими загальними міркуваннями гістологічного змісту». Працював закордоном у лабораторіях відомих учених А. де Барі, Ф. Гоппе-Зейлера, П. Є. Дюкло. Працював у Петербурзі, вивчав – фізіологію рослин в ботанічній лабораторії провідного ботаніка-фізіолога А. С. Фамінцина. Викладав у Казанському, потім – у Харківському університетах.

    1902 р. переїхав до Одеси. Викладав у Новоросійському університеті, реорганізував ботанічну лабораторію, яку 1903 р. очолив, і заснував при ній дослідну оранжерею. Згодом влаштував у сквері біля університету мініатюрний ботанічний сад і музей, основу якого склали його власні колекції, зібрані під час закордонних подорожей.

    В. А. Ротерт залишив значну наукову спадщину – понад 80 опублікованих праць російською, німецькою та польською мовами. Досліджував особливості будови оболонок рослинних судин, першим встановив їх еволюційний розвиток у вищих рослин. Найбільш відома його праця «О гелиотропизме» (1893), в якій він обґрунтував погляди на сутність фототропічної реакції рослин.

  • 80 років від дня народження Бориса Федоровича Дерев’янка (1938-1997), журналіста, письменника, громадського діяча, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України (1986).

    Народився в селищі Іванівка, Одеської області. Навчався на філологічному факультеті Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. З 1973 р. працював редактором газети «Вечерняя Одесса». Автор книжок «Червоне вітрило в степу» (1966), «Приборкувачі степу» (1973) та ін.; сценаріїв телефільмів «Земне тяжіння» (1968), «Вчителю, виховай учня» (1972). Народний депутат СРСР (1989-1991).

    Був застрелений в Одесі. На місці вбивства, на вул. Академіка Філатова, поставлено меморіальну плиту. На честь Б. Дерев’янка названо одну з площ Одеси.

19 серпня
  • 50 років від дня смерті Георгія Антоновича Гамова (1904-1968), фізика.

    Народився в Одесі. Навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету, де потім викладав.

    Г. А. Гамов розробив теорію альфа-розпаду. Висунув гіпотезу гарячого Всесвіту. Зробив перший розрахунок генетичного коду. На стіні головної будівлі Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова встановлено меморіальну дошку на честь цього видатного вченого. Його ім’ям названо один зі скверів Одеси на Молдаванці.

22 серпня
  • 95 років від дня народження Аркадія Олексійовича Голишева (1923-1994), письменника, військового журналіста, члена Національної спілки письменників України (1972).

    Народився в с. Калугіне, Свердловської області. Навчався на філологічному факультеті при Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова, закінчив аспірантуру. Учасник Другої світової війни. Працював у військовій газеті (1945-1975). Очолював Одеський літературний музей (1983-1992).

    Автор книжок «У порога» (1970), «На посту тишины» (1972), «А сердце помнит каждый бой» (1984) та ін.

25 серпня
  • 80 років від дня смерті Олександра Івановича Купріна (1870-1938), письменника.

    О. І. Купрін вперше відвідав Одесу 1898 р. Одеська тематика є головною в його творах «Гамбринус», «Гранатовый браслет», «Мой полёт», «Тапер», «Чудесный доктор» та ін. 1909 р. письменник разом з одеським льотчиком С. Уточкіним здійснив політ на повітряній кулі.

    В Одесі один із провулків носить ім’я Купріна, а на будинку № 2, по вулиці Маразліївській, в якому проживав О. І. Купрін, встановлено меморіальну дошку.