Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Червень
1 червня
  • 90 років від дня народження Георгія Тимофійовича Добровольського (1928-1971), космонавта, інженера-дослідника, Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Одеси.

    Народився в Одесі. Навчався в Одеській спецшколі військово-повітряних сил (1946) і Чугуївському військово-авіаційному училищі (1950). 1961 р. закінчив Червонопрапорну військово-повітряну академію (тепер ім. Ю. О. Гагаріна). 1971 р. здійснив космічний політ як інженер-дослідник космічного корабля «Союз-11» і орбітальної космічної станції «Салют-1». На борту станції екіпаж здійснив великий комплекс наукових досліджень. Загинув разом з іншими членами екіпажу космічного корабля «Союз-11» через розгерметизацію спускового апарата під час повернення на Землю.

    Ім’ям Г. Т. Добровольського названо школу №10 Одеси та проспект, на якому йому встановлено пам’ятник.

10 червня
  • 145 років від дня народження Миколи Георгійовича (Єгоровича) Лігнау (1873-1940), ембріолога, зоолога.

    Народився в колонії Нардан (поблизу Ялти), у сім’ї купця 2-ї гільдії. У 1883-1892 рр. навчався в прогімназії в Ялті та Рішельєвській гімназії в Одесі. Закінчив математичне відділення Новоросійського університету. Працював хранителем зоотомічного кабінету й музею, був асистентом професора Бучинського. Викладав зоологію на Вищих жіночих курсах; організував там зоологічний кабінет. Впродовж багатьох років викладав в Інституті народної освіти, Одеському сільськогосподарському інституті, Хіміко-фармацевтичному інституті. 1938 р. очолив біологічну лабораторію Українського науково-дослідного інституту експериментальної офтальмології (тепер Український науково-дослідний експериментальний інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова). Працював за кордоном – у Берліні в Анатомо-біологічному інституті у професора Гертвіга, у Зоологічному інституті й Зоологічному музеї, а також у Фрейбурзі – в Анатомічному інституті.

    М. Г. Лігнау вивчав ембріологію багатоніжок, продовжуючи розпочаті ще І. І. Мечниковим дослідження. Результати узагальнив у монографії “Многоножки черноморского побережья Кавказа” (1903). Ряд статей вченого присвячено питанням гідробіології. Розробив також екологічний напрям зоогеографії України.

16 червня
  • 145 років від дня народження Антоніни Василівни Нежданової (1873-1950), оперної і камерної співачки (лірико-колоратурне сопрано), педагога, народної артистки СРСР (1936), Героя Соціалістичної Праці (1925), доктора мистецтвознавства (1944), лауреата Державної премії СРСР (1943).

    Народилася в селі Крива Балка, під Одесою. У 1883-1891 рр. навчалася в одеській Маріїнській гімназії (з 1885 р. навчалася також грі на фортепіано в музичному училищі), після закінчення якої викладала російську й німецьку мови в Одеському жіночому училищі. У 1899-1902 рр. навчалася в Московській консерваторії, яку закінчила із золотою медаллю. З 1943 р. – професор Московської консерваторії.

    Учасниця перших постановок у Великому театрі: опер «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського (1925, партія Парасі), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва (1927, партія Нінетти). Серед партій також Людмила («Руслан і Людмила»), Тетяна («Євгеній Онєгін»), Іоланта («Іоланта»), Снігурка («Снігурка»), Шемаханська цариця («Золотий півник»), Ельза («Лоенґрін») та ін.

    Ім’я Антоніни Нежданової 1950 р. присвоєно Одеській національній музичній академії.

27 червня
  • 145 років від дня народження Василя Васильовича Зав’ялова (1873-1930), фізіолога, біохіміка, професора Новоросійського університету.

    Народився в с. Нововасилівському, Чухломського повіту, Костромської губернії. Закінчив медичний факультет Московського університету. Викладав у Новоросійському університеті, на Одеських вищих жіночих курсах. В 1910-1914 рр. був головою Одеського бальнеологічного товариства. На початку 1920 р. виїхав у Болгарію, працював на медичному факультеті Софіївського університету, організував і очолив там кафедру фізіології й фізіологічної хімії.

    Під час роботи в Новоросійському університеті В. В. Зав’ялов вивчав умови утворення, властивості й склад білкоподібних речовин (пластеїнів). Займався проблемами бальнеології та курортології, зокрема відзначив важливу роль десульфівних (відновлюючих сульфати) бактерій в утворенні лікувальної грязі Куяльницького лиману, а також Сакського й Тамбуканського озер (Крим).

    Автор ряду підручників для вищих і середніх навчальних закладів, що неодноразово перевидавалися: «Физиология человека» (8 видань, 1906-1922), «Учебник анатомии и физиологии человека» (1907-1916, мала премія імені Петра Великого) та ін.