«Квартал культури» кличе на онлайн-виставу "Тіні забутих предків"!

90357390_2727587064024364_2021561383044251648_o.jpg

Одеська національна наукова бібліотека спільно з Одеським академічним українським музично-драматичним театром ім. Василя Василька у межах проекту «Квартал культури» запрошують у бібліоподорож ”Тіні забутих предків”: чарівний світ творчості, де перша зупинка - «ВІДКРИВАЮЧИ КНИГУ»...

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» належить до шедеврів української літератури, що розгортає дивовижний і чарівний світ карпатських легенд і зворушливу історію кохання гуцулів Івана й Марічки.

1.jpg

Геніальний твір було написано за шість тижнів (з 20 серпня по 3 жовтня ст. стилю 1911 p.) та надруковано у «Літературно-науковому віснику» за 1912 р. Повертаючись з Італії влітку 1910 р., письменник відвідав карпатське село, вивчав звичаї, побут, фольклор, що і стало поштовхом до написання повісті про «незвичайний казковий народ».


Понад сто років читач перебуває у «чарівному полоні» карпатських легенд і творчості Михайла Коцюбинського. До твору звертались і звертаються літератори, критики, художники, театральні діячі, кінематографісти.

2.jpg

1.jpg

Під час відвідин Галичини Михайло Михайлович захопився цим краєм: «Я з головою пірнув у Гуцульщину... який оригінальний край! Який незвичайний казковий народ! – писав він. – Хочу писати оповідання з гуцульського життя і боюся написати там неправду». Малюючи картини життя і побуту гуцулів, розповідаючи історію трагічного кохання на тлі ворожнечі двох гуцульських кланів, Коцюбинський осмислював найважливіші для загальнолюдської свідомості і буття категорії любові і ненависті, життя і смерті.
Коцюбинський М.М. Тіні забутих предків : повість, оповідання / Михайло Михайлович Коцюбинський; передм. і комент. Юрій Б. Кузнєцов;худож. оформл. О. Д. Кононученко. – Харків : Фоліо, 2013. – 154, [2] с.

В Одеській національній науковій бібліотеці зберігається рідкісне видання 1928 року – Коцюбинський М.М. Тіні забутих предків : повість / Михайло Михайлович Коцюбинський. – Тернопіль : Поділля, 1928. – 66 с.

Також до уваги читачів чимало примірників сучасних видань. Відкриємо разом книгу і чарівний світ повісті Михайла Коцюбинського!

1.jpg

«Яка ж тота полонинка повесні весела, як овечки у ню ідуть із кожного села!.. Високий ватаг, наче дух полонини, обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм. На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухав. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки і під ногами її радо зітхає земля. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень. А коли врешті показалися люди і підняли угору довгі трембіти, позолочені сонцем, щоб привітать полонину серед синіх верхів, коли заблеяли вівці і шумливим потоком залляли всі загороди, ватаг впав на коліна та підняв руки до неба. За ним схилились до молитви вівчарі й люди, що пригнали маржину. Вони прохали у бога, щоб вівця мала гаряче серце, як гарячий вогонь, який переступала, щоб господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од всякого лиха, звіра й припадку. Як допоміг бог зібрати худібку докупи, щоб так допоміг усю людям віддати... »

М. Коцюбинський
«Тіні забутих предків»

5.jpg

«Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу головку...»

М. Коцюбинський
«Тіні забутих предків»

6.jpg

Друга зупинка - «ВІДКРИВАЮЧИ ФІЛЬМ»

Один із найвідоміших творів Михайла Коцюбинського неодноразово поставав на сценах театрів світу, хвилював він і кіномитців. Сергій Параджанов зняв однойменний фільм, який став шедевром українського кіно.

7.jpg

Оцінюючи твір, критики завважували його лаконічну, але водночас яскраву художню мову, вміння письменника концентрувати увагу на промовистих деталях. Елементи кінематографічного мислення у «Тінях забутих предків» настільки сильно відчутні, що його блискуча екранізація була лише справою часу.

8.jpg

Ми пропонуємо низку видань, у яких ідеться про екранізацію повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

1.jpg

Фільм «Тіні забутих предків»: погляд через півстоліття : зб. наук. статей / Центр кінематограф. студій НаУКМА; упоряд. та наук. ред. Лариса Брюховецька. – Київ : Редакція журналу «Кіно-Театр» : Києво-Могилянська академія, 2018. – 251 с. : іл. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр») (Кінематографічні студії; вип. 9)

- Параджанов Сергій. Тіні забутих предків : розкадровки / Сергій Параджанов. – Київ : Академія, 1998. – 171 с. : іл.

- Юрій Іллєнко : зб. кінематогр. творів / Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка. – Київ : Нац. центр Олександра Довженка, 2010. - Ч. 1 : Тіні забутих предків [Відеозапис] – 2010. – [У ролях Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова, Тетяна Бестаєва, Спартак Багашвілі].

Сергій Параджанов (1924–1990) – особистість непересічна. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф саме фільмом «Тіні забутих предків», і з того часу про нього не припиняють говорити, писати, досліджувати його творчість. Сьогодні – це класика вітчизняного кінематографа.

10.jpg 11.jpg

У 2013 році Одеська національна наукова бібліотека створила віртуальну виставку до 90-річчя Майстра.

На окрему увагу заслуговує творчість усієї робочої групи фільму: художників М.Раковського і Г.Якутовича, композитора М.Скорика, художника по костюмах Л.Байкової; і передусім - сузір’я акторів Івана Миколайчука, Лариси Кадочникової, Тетяни Бестаєвої, Спартака Багашвілі, Миколи Гринька та інших.

1.jpg

“В роботі над роллю багато таких речей, які не піддаються раціональному поясненню. Тут надто багато таємничого, несподіваного, незрозумілого навіть для самого себе”
Іван Миколайчук.

Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії / уклад. М. Є. Миколайчук. - Київ : Мистецтво, 1991. - 406 с.

1.jpg

"Найбільше потрясіння - крупний план, коли бачиш очі людини і в них читаєш все" –
Іван Миколайчук

Брюховецька Л. Іван Миколайчук / Лариса Брюховецька. – Київ : ВД "КМ Академія", 2004. – 272 с.

14.jpg

Зупинка «МИСТЕЦЬКА ГАЛЕРЕЯ»

Безсмертний твір української літератури з моменту його появи у 1911 році ілюструвало чимало художників, зокрема Михайло Жук, Олена Кульчицька, Іван Філонов, Любомир Прийма, Георгій  Якутович та  інші.

1.jpg

Олена Кульчицька (1877-1967) : графіка, малярство, ужиткове мистецтво : альбом-каталог / Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького; Упоряд. і вступ. ст. Любов Кость; Наук. ред. Оксана Біла; Відп. за вип. Ігор Кожан. – Львів : Апріорі; Київ : Майстер книг, 2013. – 389, [2] с. : іл.

16.jpg

Ми наблизились до кінцевої зупинки онлайн-маршруту - «ТЕАТРАЛЬНА МАЙСТЕРНЯ»

1.jpg

7 травня 2015 року на сцені Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька відбулась прем’єра вистави «Тіні забутих предків» за повістю Михайла Коцюбинського та інсценізацією класика вітчизняного театру Василя Василька.


Із власним поглядом на історію рідної країни, зі своїм розумінням та відчуттям давніх подій дебютував режисер Іван Уривський. Та, як кажуть, вистава - то добре вино, що з роками тільки набуває «міцності».

До Всесвітнього дня театру Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. Василя Василька запрошує на онлайн перегляд вистави Івана Уривського "Тіні забутих предків".  Закликаємо відгукнутися на запрошення Театру і провести вечір за переглядом трансляції 
25 березня 2020 р. о 19:00

Створено: 24.03.2020
Останнє оновлення: 25.03.2020
Переглядів: 720




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.