Використання та вплив електронних періодичних видань на користувачів університету Пуне (Індія)

Використання та вплив електронних періодичних видань на користувачів університету Пуне (Індія)[1]

Саданад Бансоде,
професор кафедри бібліотечної справи
та інформаційних наук
Пунеського університету

Бібліотека Пунеського університету виписує велику кількість журналів з метою задоволення інформаційних потреб своїх користувачів. Дане дослідження є спроба визначити рівень задоволення користувачів бібліотеки Пунеського університету новим (електронним) форматом періодики. Крім того, перед автором стояло завдання з’ясувати, наскільки користувачі задоволені електронними періодичними ресурсами бібліотеки.

Вступ

Історія електронної видавничої справи вельми коротка, але наповнена масою важливих подій. Електронні публікації вперше з'явилися в 1980-ті роки у вигляді текстів, набраних на комп'ютері, які відправлялися передплатникам по електронній пошті. Перший електронний журнал побачив світ у 1994 році. Він називався «Electronics Letters». Його виданням займався Британський інститут електронної інженерії.

Електронна періодика має свої переваги: за допомогою Інтернету доступ до неї може бути забезпечений з будь-якого куточка світу, її не потрібно зберігати на полицях, з одним і тим же номером в одній і тій же бібліотеці можуть працювати одночасно кілька користувачів.

Переваги електронної періодики підштовхнули бібліотекарів до пошуку можливостей отримання доступу до сучасних електронних баз журналів і газет. Читачі також «пристрастилися» до нового формату, оскільки він дозволяє заощадити час при пошуку необхідної інформації. Щоб отримати доступ до електронної періодики, бібліотекарі або вступають в консорціуми, або самостійно здійснюють пошук баз даних, що дозволяє їм підписатися на окремі тематичні колекції за дуже низькою знижковою ціною.

Бібліотека Пунеського університету

Бібліотека Пунеського університету була заснована у січні 1950 року і названа на честь першого віце-канцлера доктора М.Р. Яукара. Вона є однією з найбагатших бібліотек західної Індії. Бібліотека повністю автоматизована. Користувачам надається доступ до колекцій через Веб-ОПАК за допомогою бібліотечного програмного забезпечення LIBSYS. На сьогоднішній день фонд бібліотеки нараховує понад 4 мільйонів документів. Бібліотека також бере участь у проекті UGC-INFONET, організованому Комісією університетських грантів (UGC) і Мережевим інформаційно-бібліотечним центром (INFLIBNET). Це дає можливість отримувати безперебійний доступ до 4 тисяч електронних журналів, що охоплюють усі галузі знань. Окрім цього, бібліотека є передплатником чисельних електронних баз даних і журналів, таких, наприклад, як Science direct, EBSCO, PsycArticle, Nature, Lexisnexis тощо. Бібліотека розробила бібліотечний портал, де представлені всі доступні для читачів бази електронної періодики. У загальній складності фонд електронних періодичних видань налічує понад 8000 назв.

Дистанційні послуги бібліотеки

Бібліотека надає своїм користувачам такі основні послуги:

1) доступ до електронних версій журналів і газет, які бібліотека отримує у друкованому вигляді (бібліотека передплачує понад 550 назв друкованих періодичних видань, до електронних версій яких читачам надано повний доступ);

2) доступ до електронних ресурсів в рамках проекту UGC-INFONET.

Мета та завдання дослідження

Сьогодні в Індії багато студентів і велика частина науково-викладацького складу звертаються до електронних періодичних видань. Дане дослідження допоможе бібліотекарям та адміністрації університету визначити доцільність подальших фінансових вкладень у розвиток електронних колекцій періодики.

Завдання дослідження:

1. визначити рівень обізнаності користувачів щодо наявності електронних ресурсів у бібліотеці;

2. з'ясувати, чи користуються читачі електронними ресурсами;

3. визначити, наскільки наявна електронна періодика задовольняє інформаційні потреби користувачів;

4. з'ясувати, з яким форматом періодики читачам зручніше працювати;

5. визначити, з якими труднощами стикаються користувачі при роботі з електронними періодичними виданнями.

Огляд літератури

З 1998 року в науковій літературі все частіше стала з’являтися думка про те, що популярність електронної періодики серед користувачів суттєво зростає. Каур Бальжіндер і Верма Рама (2009 р.) встановили, що використання електронної періодики зросла завдяки гарній обізнаності користувачів щодо наявності в бібліотеках електронних ресурсів. Борелі Стів, Галбрайт Бетті і Ейлін Бреді (2009 р.), Морс, Девід Х. і Клінворс Вільям А. (2000 р.) визначили, що електронна періодика частіше використовується, ніж друкована. Дослідники відзначають, що використання електронної періодики помітно вплинуло на їх дослідницьку діяльність. Вони підкреслюють, що покращений доступ до журнальних статей допомагає проводити більш глибокі дослідження (Хенк Ворбідж і Хіндл Онгджерін, 2006 р.). Могхадам, Голнесса Галіані і Тальвар В.Г. (2008 р.), провівши дослідження в Індійському науковому інституті, з'ясували, що електронна періодика частіше використовується в дослідницьких цілях, а формат PDF є найбільш затребуваним серед користувачів.

Кількома дослідженнями було також встановлено, що студенти та викладачі природничих факультетів частіше за гуманітаріїв звертаються до електронних періодичних ресурсів (Ерін Т. Сміт, 2003 р.; Джудіт Бар-Ілан, Блума Пертіз, Еческлен Волман, 2003 р.).

Методологія

Для проведення дослідження був обраний метод розвідки, оскільки він є одним з найефективніших при вивченні думки великої кількості людей. Була розроблена анкета, яка використовувалася для збору даних. Анкета була поширена серед наукових працівників, викладачів та аспірантів університету. Через два дні були зібрані заповнені анкети. Крім анкетування, використовувався метод інтерв'ю. Опитування було проведено тільки серед природничників, оскільки набагато легше зосередитися на гомогенній групі людей.

Результати дослідження

Усього було поширено 300 анкет, повернуто – 264. В анкетуванні взяли участь 97 викладачів, 84 наукових працівники і 83 аспіранти.

На запитання «Чи знаєте ви про наявність електронних журналів, що одержує бібліотека в рамках проекту UGC-INFONET?» 92,04% респондентів відповіли, що знають про це і мають повний доступ до електронних журналів на території навчального містечка. У той же час невелике число респондентів повідомили, що вони нічого не знають про проект UGC-INFONET, але їм відомо, що університет має доступ до повнотекстової електронної бази періодичних видань.

Нами було зроблено спробу дізнатися, як часто наукові працівники, викладачі та аспіранти звертаються до електронних журналів, одержуваних в рамках проекту UGC-INFONET. 49,63% респондентів використовують електронну періодику 2-3 рази на тиждень. Це переважно наукові працівники та аспіранти. 29,16% респондентів використовують електронну періодику щодня. Тут переважають викладачі. 16,67% респондентів звертаються до електронних журналів раз на тиждень, і лише 4,54% аспірантів використовують їх раз на місяць.

Відповідаючи на запитання «З якого місця ви підключаєтеся до електронних періодичних ресурсів?», 68,94% користувачів відповіли, що підключення здійснюється тільки в межах кафедр. Це – наукові працівники і викладачі. Дана цифра пояснюється тим, що викладачі мають відповідну інфраструктуру в своїх кімнатах, а наукові працівники більшу частину робочого часу проводять в лабораторіях, які оснащені терміналами і доступом до Інтернету. 65,06% усіх аспірантів працюють з електронною періодикою в Iнтернет-центрі бібліотеки. Основна причина цього явища полягає в тому, що аспіранти мають небагато часу для використання Інтернету в лабораторіях. Тому вони надають перевагу бібліотеці.

На запитання «З якою метою ви звертаєтеся до електронної періодики?» респонденти відповіли так: 26,14% респондентів використовують електронні журнали для самоосвіти, підготовки до лекцій і проведення досліджень (викладачі); 14,77% респондентів звертаються до електронної періодики з метою самоосвіти і проведення досліджень (викладачі і наукові працівники); 34,09% респондентів використовують електронні журнали для проведення досліджень (наукові працівники і аспіранти); 25% респондентів використовують електронні журнали для підготовки до екзаменів (аспіранти).

Респондентам було поставлено питання, чи задовольняє наявна електронна періодика їх інформаційні потреби. Виявилося, що інформаційні запити 81,06% респондентів повністю задовольняються електронними періодичними виданнями бібліотеки. У той же час 14,39% опитаних повідомили, що їх інформаційні запити задовольняються частково, а 4,55% – до деякої міри.

Аналіз статистичних даних показав, що 43% профільних журналів з різних галузей знань запитуються користувачами досить часто. Цього достатньо, щоб задовольнити інформаційні потреби більшості читачів.

Ми спробували також дізнатися, якому формату періодики користувачі надають перевагу. Більшість респондентів (79,17%) надає перевагу електронному формату, 15,12% – друкованому, 5,68% респондентів відповіли, що їм зручно працювати як з електронними журналами, так і з друкованими. Той факт, що більшість користувачів обирає електронний формат, обумовлюється пошуковим потенціалом останнього і можливістю швидкого доступу до онлайн-версії журналу. Крім того, електронні журнали, на відміну від паперових, як правило, оснащенні функцією, яка дозволяє користувачам скачувати потрібні статті. Разом з тим деякі респонденти незадоволені якістю певних електронних журналів, зокрема графікою. До того ж вони піддають сумніву автентичність інформаційного контенту такої періодики.

Відповіді на запитання про вплив електронних журналів на професійний розвиток користувачів показали, що більшість респондентів (81,81%) позитивно оцінюють впровадження електронної періодики. Так, викладачі зазначили, що електронна періодика дозволила їм підвищити особисту продуктивність. Завдяки електронним журналам вони мають можливість в рамках обмеженого часу знайти списки джерел для підготовки наукових доповідей. Більшість викладачів відзначили, що змогли примножити кількість наукових публікацій через використання електронної періодики. Наукові працівники дають електронним журналам аналогічну оцінку, тоді як 18,19% респондентів вважають їх вплив ані позитивним, ані негативним.

Дослідження виявило низку проблемних факторів, що гальмують доступ до електронних журналів. Серед них: низька швидкість Інтернет-зв’язку, труднощі у пошуку релевантної інформації, застаріла конфігурація комп’ютерів, відсутність у користувачів знань про стратегії пошуку інформації тощо. 68,56% респондентів частіше стикають з проблемою низької швидкості Інтернету. 20,83% опитаних відповіли, що їм не вистачає знань щодо стратегій пошуку інформації. 7,57% не завжди можуть отримати доступ до електронних журналів через застарілу конфігурацію комп’ютерів. І лише 3,03% респондентів зазначили, що їм важко знайти в електронних журналах необхідну інформацію.

Висновки

Проведене дослідження дозволило виявити деякі дані про характер використання електронної періодики в Пунеському університеті. Хоча частина користувачів не володіє інформацією про проект UGC-INFONET, вони знають, що університетська бібліотека має доступ до електронної періодики з різних галузей знань. Більшість користувачів надає перевагу електронним журналам. У той же час вони часто стикаються з проблемою низької швидкості Інтернету і відсутністю знань про стратегії пошуку інформації. Але ці проблеми можна подолати.

За словами більшості респондентів, впровадження електронної періодики допомагає їм підвищити особисту продуктивність, отримати швидкий доступ до списків наукових джерел. Отже, тепер необхідно перевірити дійсність цих стверджень. Це можна зробити шляхом аналізу цитування.

Переклав з англійської
Луговцева Ю.М.,
НМВ ОННБ



[1] Переклад з англійської. Оригінал тексту: Sadanad Y. Bansode Use and Impact of Electronic Journals on the Users of University of Pune, India // Library Philosophy and Practice (e-journal). – 2013. (http://digitalcommons.unl.edu/libphilprac/847/)

Створено: 27.10.2015
Переглядів: 285



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.