Головна > Проекти > Віртуальні галереї > НОФО >Новини. Наші публікації

Національний одеський філармонійний оркестр

Нордична воля і південний темперамент: концерт за участі Нікласа Віллена і Джини Пулу в Одесі

12 квітня 2013 р. одеські меломани приймали гастролерів, які вписали нову сторінку в культурообмін причорноморського міста з майстрами західноєвропейського виконавського мистецтва. Програму концерту, що включала популярні твори італійських композиторів Джакомо Пучіні, Отторіно Респігі та швецького романтика Людвіга Нормана, спільно з Національним одеським філармонійним оркестром (художній керівник і диригент Хобарт Ерл) здійснили гість-диригент Ніклас Віллен (Швеція) та солістка Джина Пулу (Греція).

Фото з сайту: http://www.wdr.de/bilder/mediendb/Orchester2009/portraet/wro/

Ніклас Віллен

Фото з архіву НОФО

Джина Пулу

Рим. Площа Пьяцца Навона. Фонтан Чотирьох річок.

Наші гості досить комфортно почувалися в Одесі. Прогулянки історичним центром міста з його середземноморською архітектурою в дусі класицизму і неоренесансну, відкритість і доброзичливість одеситів, люб’язність адміністрації оркестру, моральна і фінансова підтримка Нікласа Віллена (Niclas Villen) Посольством Швеції в Україні, — усе в сукупності створювало певний психологічний комфорт. Посол Швеції в Україні пан Стефан Гуллгрен був особисто присутній під час згаданого концерту. Привітати землячку — Джину Пулу (Dzhinna Pulu), прийшли й представники Одеської філії Грецького Фонду культури. Тож, зрозуміло, яка відповідальність як репрезентантів культури двох країн була покладена на артистів. Напруга, нервозність виникали, перш за все, в період репетицій, особливо на початку. Перші два дні навіть спалося погано, і був кепський настрій, зізнався Ніклас, але у подальшому робота з оркестром перетворилася у суцільне задоволення. Перша скрипка оркестру, і зв’язкова ланка між англомовними гастролерами-диригентами і оркестром Євген Кострицький наголосив, що це почуття взаємне — Ніклас Віллен, як диригент, приємно передбачуваний, жвавий, і має почуття гумору.

Одесити жартують, що в Одесі завжди щось відбувається вперше, у даному разі — дебют швецького диригента і грецької солістки, а також прем’єрне в Україні виконання твору маловідомого для нас композитора Людвіга Нормана (1831-1885). Зрештою, як визнали наші гості під час прес-конференції, українська музика — класична і сучасна, для них так само не відома. Запрошення побувати в Одесі Ніклас Віллен отримав від Хобарта Ерла під час грецьких гастролей, в свою чергу запропонувавши взяти участь у запланованому концерті Джині Пулу, з якою познайомився в Афінах рік тому. Чудове, насичене, барвисте сопрано, особливо потужне в лірико-драматичних місцях; здатність «входити в образ», і не тільки виконати партію, але й пережити музичний образ, — якості, які продемонструвала нам грекиня, виконуючи арії знаменитих опер Пуччіні — «Манон Леско», «Богема», «Турандот», «Мадам Батерфляй». Мила посмішка, звернена до залу за мить зникала, і перед нами поставала вже зовсім інша жінка в драматичному образі Манон, Мімі, Ліу, Чіо-Чіо-Сан. Особливо хвилюючим було виконання останньої із названих партій.

Дозволю собі невеличкий відступ. Партію Чіо-Чіо-Сан 1904 р. виконувала славетна українська співачка Соломія Крушельницька, яка після провалу опери в Мілані попередньою виконавицею повернула цей твір на велику сцену в Брешії (Ломбардія). Раніше, 1897 р. Соломія гастролювала з італійською трупою на сцені одеської опери — факт, який, на жаль, відомий далеко не усім одеським меломанам.

Розпочався концерт ніжною, ліричною «Симфонічною прелюдією» Джакомо Пуччіні. Ґрунтуючись на враженні від концерту, зазначу, що переважно італійська програмно-картинна, сповнена зорових вражень музична програма диктувала й сценічну поведінку диригента, чия ефектна постава домінувала на сцені. Гранична зібраність, чіткі, стимулюючі й експресивні жести Віллена, впевнене провадження музики, надзвичайна вимогливість до себе і оркестру не залишали сумнівів, що маємо справу з професіоналом дуже високого класу. Він цікавий в роботі, чує кожного музиканта і оркестр в цілому.

Принагідно зазначимо, що Ніклас Віллен свого часу був головним диригентом Північнонімецького філармонійного оркестру в Ростоці і головним запрошеним диригентом Королівського Стокгольмського філармонійного оркестру, а з 2010 р. очолює оркестр Західнонімецького радіо в Кельні. Переклад «Andante sostenuto e cantabile зі струнного квартету № 5» (1884) Людвіга Нормана для струнного оркестру здійснене самим маестро. Ніклас Віллен вважав своїм обов’язком познайомити українську публіку з кращими зразками шведської класики, принаймні, ескізно.

Твір швецького романтика, вихованця німецької музичної школи, явив нам мужню лірику, сповнену північної стриманості, яка приховує могутній і гарячий темперамент. Це безперервна, ніжно-тужлива і водночас світла мелодія, сповнена надій і спогадів, що підкупає своєю щирістю. Ніклас Віллен відзначив гру оркестру, віддавши належне концертмейстерам груп Євгену Кострицькому (1-і скрипки), Леоніду Піскуну (2-і скрипки), Ії Комаровій (альти) та одному із старійшин оркестру Сергію Шольцу (віолончелі). Усі учасники дійства продемонстрували повну творчу самовіддачу.

У другій частині програми звучали симфонічні поеми «Фонтани Риму» (1916) та «Пінії Риму» (1924) Отторіно Респігі із «Римської трилогії», яка вважається вершиною творчості композитора. Респігі на італійському ґрунті опанував модерну техніку письма як російської, так і західноєвропейської симфонічної музики від Римського-Корсакова і Стравінського до Равеля. Він звертався до італійської народної музики, григоріанського хоралу, неокласичних форм. Відомі його оркестровки попередників Монтеверді, Чимарози, Перголезі. Він був знайомий з Пуччіні, який уважно слідкував за творчістю співвітчизника.

Трилогія, швидше за все (як і «Картинки з виставки» М. Мусоргського, чи «Острів мертвих» С. Рахманінова), навіяна живописними творами з історії та видами Риму. Вона надзвичайно образна, ритмічно і тембрально різноманітна, естетично вишукана. І хоча твір Респігі не значився прем’єрним, для багатьох присутніх він став відкриттям творчості яскравого представника симфонічної музики Італії — країни, яка в історію світової культури увійшла, перш за все, як законодавиця оперного жанру. Символічно, що виконання в Одесі творів Отторіно Респігі відбулося на передодні відзначення 77-ої річниці від дня смерті композитора (18 квітня).

Так важливо красиво розпочати, впевнено досягти кульмінації, і урочисто завершити виступ. Четверта частина «Піній» — «Пінії Аппієвої дороги», з її пружними ритмами і наростаючим пафосом, забезпечили концерту тріумфальний фінал. Бурхливі оплески переросли в овації. І якщо перше відділення концерту — це успіх, то друге знаменувало успіх повний. Ніклас Віллен покорив одеситів. Багатолюдний зал Одеської філармонії вітав швецького диригента і оркестрантів стоячи.

Володимир КУДЛАЧ

Див. також: