Головна > Проекти > Віртуальні галереї > НОФО >Архів тематичних статей

Національний одеський філармонійний оркестр

У виконанні О. Князєва твори А. Дворжака, П. Чайковського. Анонс

ОЛЕКСАНДР КНЯЗЄВ: «ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС АБСОЛЮТНО МІСТИЧНИЙ, ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ ...».
СЛОВЯНСЬКА КЛАСИКА В ІНТЕПРИТАЦІЇ ВІДОМОГО ВІОЛОНЧЕЛІСТА

Програма чергового концерту НОФО (худ. керівник і диригент, заслу­же­ний артист України Хобарт Ерл), який відбудеться 5 і 6 листопада 2012 р. в Одеській обласній філармонії, побудована на творах представників слов'ян­ської і німецької музики: Петра Чайковського, Антоніна Дворжака та Йоганна Брамса. Відповідно звучатимуть у першому відділенні «Варіації на тему роко­ко для віолончелі з оркестром», «Концерт сі-мінор для віолончелі з оркес­тром» та Перша симфонія німецького романтика – у другому. Соліст – віолон­челіст і органіст, заслужений артист Росії Олександр Князєв (Москва, РФ).

Олександр Князєв неодноразово мав виступи з Національним Одеським філармонійним оркес­тром. Він входить до десятки найбільш затре­бу­ваних віолончелістів у світі. Маємо справу із виконавцем із яскраво вираженим індивідуаль­ним стилем гри, музикантом, що значно розширив віолон­чельний репертуар, здійснив­ши інстру­мен­товку для обожнюваного ним інстру­менту багатьох скрипічних творів, а також для альта чи кларнету. У особі Олександра Князєва маємо прикладом артиста, який самовіддано, я б сказав подвижницьки служить музиці. У одному з інтерв'ю Олександр зізнався, що пережив у житті травму, яка унемож­ливлю­вала його подальшу концертну діяльність, ставила хрест на його творчості. Однак, він не впав духом і знайшов у собі сили побороти фізичний недуг, з успіхом продовжити музичну кар'єру. Більше того, освоїв орган – інструмент, який вважається найбільш складним для опанування.

Не зайве згадати, що вищеназваний концерт Антоніна Дворжака був у репертуарі видатного віолончеліста і диригента Мстислава Ростроповича, порадами якого трива­лий час користувався перспективний музикант.

Творчість чеського композитора Антоніна Дворжака, як і його старшого сучас­ни­ка Бедржиха Сметани – це вершина чеської національної музикальної культури др. пол. ХІХ ст. «Якою б малою не була нація, вона не загине, якщо матиме власне мистецтво. У кожного митця є своя вітчизна, яку він має міцно любити», – це висловлювання Дворжака говорить на користь ідейності та пафосу його мистецтва, яке, разом з тим, носить глибоко виражений суб'єктивний характер. До речі, у цьому воно споріднене з музикою Петра Чайковського. В патріотичному дусі висловлювався також Брамс: «Дві найвеличніші події мого життя – це об'єднання Німеччини і завершення видання творів Баха», – зізнався якось композитор.

Тема головної партії «Концерту» А. Дворжака героїчна. Спершу вона звучить віддалено, мінорно, крізь призму ліричного сприйняття. Згодом у соліста – мажорно й пафосно. Збудженням охоплена і тема сторонньої партії – безперервна, нескінченна. Сам композитор визнавав, що не міг не грати її без хвилювання. У цілому свій віолон­чельний концерт чеський композитор ставив вище за два попередні – форте­піанний і скрипічний.

У цьому творі Дворжака музикознавці просліджують безпосередній зв'язок з його П'ятою симфонією, теми якої знайшли свій подальший розвиток і завершення.

Виконанню твору Антоніна Дворжака передуватимуть «Варіації» – надзвичайно вишуканий і віртуозний твір, який Чайковський спеціально написав для цього менш популярного, ніж, скажімо, фортепіано чи скрипка, інструменту. Про це, зокрема дізнає­мося із його статті в газеті «Русские ведомости» за 25 березня 1875 року, тобто за два роки до створення «Варіацій»: «...Віртуозне процвітання віолончелі таким чином приходить до останньої фази занепаду, ... його репертуар впродовж багатьох років зовсім не збагачується новими творами». Переконані, що виступ видатного віолончеліста – це справжня подія для музичної Одеси, у якій є чимало шанувальників його творчості.

Порадує меломанів і масштабний твір Й. Брамса, творчість якого належить до вершин західноєвропейської симфонічної музики.

Володимир КУДЛАЧ